Гормональний дисбаланс у чоловіків і жінок: причини, про які потрібно знати

Гормональні порушення – одна з найпоширеніших проблем з ендокринною системою людини. З подібними збоями можуть стикатися і чоловіки, і жінки. Більш того, навіть діти не застраховані від подібного дисбалансу.

Загальні причини гормональних розладів

Загальні провокуючі фактори, вплив яких не пов’язаний з гендерною приналежністю людини:

хронічні стреси, при яких відбувається поступова зміна структури нервових тканин і порушення діяльності ендокринної системи;
неправильне харчування;
зайва вага;
шкідливі звички;
гіподинамія;
несприятлива спадковість;
цукровий діабет;
інфекції, що передаються статевим шляхом;
період статевого дозрівання у дівчаток і хлопчиків;
ниркові і печінкові патології;
негативний вплив екології.

Дорослі повинні враховувати, що ці ж чинники можуть спровокувати порушення гормонального профілю і в дитячому організмі. А це може вкрай негативно вплинути на здоров’я дитини і її розвиток в подальшому.

Гормональні розлади у жінок

Жіночий організм більше схильний до негативного впливу негативних зовнішніх і внутрішніх факторів. При цьому гормональний фон настільки крихкий, що на нього може вплинути навіть, на перший погляд, незначна деталь. Але серйозний дисбаланс спровокувати здатні найчастіше такі чинники:

Клімакс. Наступ менопаузи супроводжується скороченням вироблення естрогену і прогестерону.
Вагітність і післяпологовий період. В цьому випадку організм, навпаки, посилено виробляє гормони, щоб плід міг повноцінно розвиватися. А після пологів ще потрібен час, щоб ендокринна система повернулася до колишнього режиму роботи.
Гормонотерапія. Системні гормональні препарати або передозування місцевими медикаментами може порушити баланс біологічно активних речовин. Перш за все, це стосується контрацептивів, які приймають багато жінок.
Аборти або операції в області репродуктивних органів. Будь-які хірургічні втручання в статеву систему жінки здатні на час порушити гормональний баланс.

Ендометріоз, миоматоз, оофорит та інші гінекологічні захворювання також є причиною розладу синтезу гормонів.

Гормональний збій у чоловіків: найчастіші причини

Головна ознака порушення синтезу біологічно активних речовин в чоловічому організмі – проблеми з потенцією. Такий стан негативно відображається і на психоемоційному стані пацієнта. Якщо довгий час ігнорувати подібні відхилення, підвищується ризик розвитку психічних і серцево-судинних хвороб.

Причини гормонального розладу у чоловіків:

Поразка яєчок. Травми або запальні процеси в області яєчок – часта причина зниження вироблення тестостерону.
Загальна інтоксикація організму. Неважливо, яка етіологія отруєння, але воно може призводити до посиленого вироблення естрогену з тестостерону. Переважання в чоловічому організмі жіночого статевого гормону супроводжується цілою низкою симптомів.
Похилий вік. Після 50 років в організмі чоловіка знижується вироблення андрогенів. Цей процес пов’язаний з біологічним процесом старіння, і запобігти або зупинити його складно.

Наявність хронічних захворювань теж може вплинути на гормональний фон у чоловіків. Ситуація не завжди може самостійно нормалізуватися, тому важливо вчасно звернутися за допомогою до лікаря. Діагностикою та лікуванням гормональних розладів займається лікар-ендокринолог. Але жінки можуть звернутися за допомогою до свого гінеколога, а чоловіки – до андролога.

Коллектив сайта

Волос на родимці: сигнал про небезпеку або нешкідливий шкірний дефект?

Невус – доброякісне новоутворення на шкірі, утворюється при надмірному скупченні меланоцитів в одній ділянці. У народі такий наріст називають родимкою. Не секрет, що під впливом певних факторів така пігментна пляма може малигнизуватися – перейти з доброякісного новоутворення в меланому. Розпізнати цей процес можна за кількома ознаками, але відноситься до них наявність волоса на родимці?

Чому росте волосся на невусах?

Родимки утворюються на шкірі з меланоцитів. Це особливі шкірні клітини, які виробляють і накопичують в собі меланін – пігмент, що відповідає за колір шкірних покривів. Саме завдяки йому під час загоряння епідерміс набуває характерний бронзовий відтінок. Саме тому невуси зазвичай забарвлені в коричневий, червоний, тілесний колір, а іноді навіть мають синюватий відтінок.

Родимки розташовані на кордоні, де епідерміс переходить в дерму. Вони не мають коренів, тому їх видалення – не проблема, але тут потрібен професійний підхід.

Так, чому волосся росте з невуса? Вся справа в розташуванні фолікула, який знаходиться між другим шаром шкіри – дермою, і підшкірно-жировою клітковиною. Тобто, волосяна цибулина локалізується нижче, ніж родимка, тому волосок росте не з родимки, а буквально проростає її. Причому структура волоса товща, ніж зазвичай, та й сам він за кольором помітно темніше.

Чи небезпечний волосок на родимці?

З точки зору естетики дане явище розглядається чимало не катастрофічним. Особливо для жінок, для яких родимка сама по собі вже може бути проблемою. Але якщо розглядати ситуацію через медичну призму, то волосся, що проростає через родимку, є сприятливою ознакою.

Він свідчить про доброякісну природу новоутворення, особливо для людей зі схильністю до раку шкіри. Справа в тому, що волосся можуть проростати тільки через здорові і «живі» шкірні клітини. В область злоякісної пухлини зростання волосяного покриву, як правило, не спостерігається. Якщо ж це відбувається, то вкрай рідко.

Чи можна видалити волосся на родимці?

Наявність рослинності на невусі може не турбувати в тому випадку, якщо розташовується дефект не на відкритій ділянці. В іншому випадку естетичний дискомфорт може тільки наростати і в цьому випадку виникає питання: як позбутися від некрасивого наросту?

Найпростіший спосіб – акуратно ножицями зрізати волосок на родимці. Але враховуйте той факт, що незабаром він знову відросте і, можливо, буде довше і міцніше, ніж раніше. Щоб назавжди забути про проблему, необхідно видаляти не волосся, а самі невуси. Для цього використовуються різні апаратні методики:

лікування лазером;
радіохвильова терапія;
електрокоагуляція;
кріодеструкція.

Метод видалення невуса підбирає тільки лікар. Але частіше використовується лазерна технологія, що дозволяє не тільки посікти наріст, а й взяти зразок його тканин на гістологічне дослідження.

Чого категорично не можна робити?

Видалення волосся на родимці – питання досить делікатне. Аби не звертатися до лікаря, багато пацієнтів намагаються самостійно вирішити проблему. У цьому процесі категорично неприпустимо використовувати бритву або пінцет для усунення дефекту. Також не рекомендується боротися з невусами за допомогою лужних розчинів наприклад Суперчистотіл.

Травмування родимки може привести до розвитку інтенсивного запального процесу. А це, в свою чергу, здатне спровокувати озлокачествление новоутворення. Пам’ятайте, що, якщо волосся раптово випало з наросту і більше там не виникає, отже, невус почав перероджуватися в рак. У цьому випадку необхідно звернутися до лікаря якомога раніше: своєчасний початок терапії запобігає ризику розвитку небезпечних ускладнень.

Коллектив сайта

Аналіз крові на онкомаркери: що він показує і коли здавати

Карцинома – небезпечне і підступне захворювання, яке може довго протікати непоміченим. Якщо ж симптоми і проявляються, то пацієнти часто списують їх на інші причини, але тільки не на рак. В результаті людина звертається до лікаря тоді, коли хвороба вже почала стрімко прогресувати. Виявлення онкології на ранній стадії – шанс на успішний результат лікування. І важливу роль в цьому відіграє здача аналізів на онкомаркери.

Що це таке?

Онкомаркерами називаються специфічні речовини, частіше – білки, які з’являються в крові людини при розвитку онкологічного процесу. Вони продукуються клітинами пухлини під час її зростання або при розпаді. Ці елементи мають величезне діагностичне значення, оскільки їх концентрація в біологічної рідини дозволяє оцінити стадію патологічного процесу та приблизно визначити розміри новоутворення.

Аналіз на онкомаркери здається при підозрі не тільки на злоякісні, але і на доброякісні пухлини в організмі пацієнта. Деякі специфічні білки можуть бути присутніми в крові і у здорової людини. Ситуація вважається небезпечною тільки тоді, коли їх рівень починає різко і неухильно зростати.

Для чого потрібні онкомаркери?

Проведення лабораторних досліджень на виявлення онкологічних маркерів переслідує конкретні цілі. Лікар може призначити тест для:

Контролю ефективності проведеного лікування. Під час проведення терапії важливо періодично виконувати тест. Лікар дивиться, знижується чи показник специфічного білка в крові, а якщо цього не відбувається, значить, застосовувана схема неефективна.
Оцінки стану здоров’я пацієнта після пройденої терапії. Після закінчення протипухлинного лікування пацієнт повинен регулярно здавати кров на онкомаркери. При їх повторному підвищенні мова може йти про рецидив патології або утворення метастазу.
Виявлення пухлин на ранніх стадіях. Ці білки з’являються або підвищуються вже на ранніх етапах розвитку онкопатології. Причому їх можна помітити перш, ніж пацієнт почне помічати перші тривожні симптоми.

Аналіз не є підставою для постановки остаточного діагнозу. З метою його верифікації поводиться ряд інструментальних процедур – МРТ, біопсія, УЗД та ін.

Показання до здачі біоматеріалу на дослідження

Аналіз крові на онкомаркери не рекомендується проводити без підстав, для його призначення потрібен привід. Таким може послужити наявність:

симптомів, які можуть вказувати на наявність пухлини в окремому органі;
безпричинно підвищеної температури тіла, яка довгий час не знижується;
постійного запального процесу, яка не усувається препаратами;
порушень роботи внутрішніх органів на фоні відсутності пухлин;
онкологічних патологій в анамнезі, в тому числі сімейному;
підтверджених доброякісних або злоякісних новоутворень.

Люди, які перенесли онкопатологію, здають аналіз за наступним принципом:

щомісяця – протягом першого року після лікування;
раз в 2 місяці – протягом другого року;
раз в 3 місяці – на третій рік після терапії.

Потім онкологи радять виконувати дослідження 1-2 рази на рік протягом всього життя.

Принципи здачі аналізу

Щоб отримати достовірні результати, необхідно:

відмовитися від походу в лабораторію при наявності запальних захворювань;
жінкам – здавати кров не раніше, ніж на 6 день після закінчення менструації;
проходити дослідження натще;
виключити вживання спиртного за добу до тесту;
кожний наступний аналіз здавати в одній і тій же лабораторії.

Після здачі біоматеріалу результати будуть готові на 1-2 день після маніпуляції. З отриманими записами необхідно якомога раніше звернутися до лікаря, який вивчить інформацію і на її підставі буде приймати подальші рішення.

Коллектив сайта

Правильний догляд за очима у лежачих хворих

Зорові органи вимагають грамотного та регулярного гігієнічного догляду, особливо якщо мова йде про важко хворих, лежачих пацієнтів. В іншому випадку підвищуються ризики розвитку захворювань офтальмологічного характеру. Догляд за очима включає в себе ряд обов’язкових процедур.

Ранковий туалет

Щоранку потрібно починати з гігієни зорових органів. Для цих цілей слід підготувати стерильний лоток із дезинфікуючим розчином, ватні тампони та ретельно вимити руки. Далі ватяні диски треба замочити в ємності з антисептичним засобом. За допомогою правої руки потрібно дістати тампон із лотка, віджати його та обережно обробити область повік і ряд вій хворого, рухаючись у напрямку від зовнішнього куточка ока до внутрішнього.

Використаний ватний диск викинути. Дану маніпуляцію необхідно здійснювати 4-5 разів (обробляючи кожне око по черзі), застосовуючи для цих цілей нові тампони з дезинфікуючим засобом. На завершення процедури куточки зорових органів хворого потрібно буде обережно просушити чистим і сухим ватним диском.

Промивання зорових органів

Дану процедуру рекомендується проводити не рідше 2-3 разів протягом тижня. Для початку в спеціальний стаканчик наливається лікувальний розчин, який потім ставиться на столі перед пацієнтом. Далі потрібно попросити людину, щоб нахилиласч вниз, опустивши повіки в ємність з ліками, притиснувши посудину до шкірних покривів, а потім підняла голову.

При цьому важливо стежити за тим, щоб під час проведення процедури дезінфікуючий розчин не витікав назовні, а потрапляв безпосередньо до області зорових органів хворого. Після цього потрібно, щоб пацієнт, продовжуючи притискати стаканчик до лиця, інтенсивно покліпав протягом 1-1,5 хвилин. При необхідності процедуру повторюють кілька разів поспіль.

Як допомогти при непритомності?

Непритомний стан являє собою нетривалу втрату свідомості, спровоковану порушенням мозкового кровотоку з попереднім зниженням показників кров'яного тиску. ...

читати

Закладання мазі для очей за допомогою палички

Для проведення даної процедури потрібна стерильна скляна паличка і флакон із маззю. Необхідно надати пацієнту сидяче або напівсидяче положення, трохи закинувши його голову та попросивши підняти погляд до верху.

Паличкою набрати лікарський засіб так, щоб воно повністю покрило всю лопаточку. Злегка відтягнути нижню повіку пацієнта і покласти лопаточку таким чином, щоб мазь потрапляла на очне яблуко. Далі потрібно відпустити повіку та попросити людину прикрити очі. На завершення процедури обережно дістати лопаточку, рухаючись у напрямку скроневої області.

Закапування очей

Очні краплі використовуються у профілактичних цілях і для лікування офтальмологічних захворювань. Важливо застосовувати виключно препарати, призначені фахівцем. Проводиться процедура просто. Краплі набираються у піпетку, хворого просять закинути голову та подивитися вгору, після чого, трохи відтягнувши нижню повіку, вводять ліки до області кон’юнктивальної складки. Для кожного ока потрібно по 2-3 краплі медикаменту.

Закладання мазі для очей із тюбика

Для проведення даної маніпуляції потрібно посадити пацієнта, піднявши його голову та попросити підняти погляд вгору. За допомогою великого пальця лівої руки трохи відтягнути нижню повіку. Правою рукою піднести тюбик з ліками до внутрішнього куточка ока та переміщати його вздовж всього століття, вийшовши за зовнішню спайку.

Акуратними рухами видавити мазь з тюбика на область кон’юнктиви нижньої повіки на кордоні з очним яблуком. Після цього необхідно просто відпустити нижню повіку хворого та прибрати флакон із ліками.

Гігієна зорових органів – відповідальне завдання, оскільки очі можна легко травмувати. Довірте догляд за зоровим апаратом близької людини кваліфікованим фахівцям, звернувшись до співробітників центру «Медсестра».

Коллектив сайта