1. Зовнішній вигляд хворого, загальне враження про нього.
2. Виразність рухів, міміка, жестикуляція – адекватність їх переживанням.
3. Ясність свідомості, затьмарення свідомості, аллопсихічне орієнтування (у часі, місці, навколишньому), аутопсихічне орієнтування (усвідомлення своєї особистості, усвідомлення змін своєї особистості, критичне ставлення до своєї хвороби). При наявності ясної свідомості – оцінка свого стану.
4. Контакт, ступінь контакту з лікарем, медичним персоналом та навколишніми хворими (порушення або обмеження через порушення у різних психічних сферах, внаслідок зниження памʼяті, утруднення розуміння, емоційної збідненості, відволікання уваги).
5. Ставлення до бесіди з лікарем (активне прагнення до бесіди або пасивне, підкорене, повна байдужість, формальне).
6. Як хворий характеризує свої скарги, хворобливі симптоми, переживання, прагнення приховати або підкреслити їх.
7. Поведінка хворого під час бесіди.
8. Установки щодо себе і зовнішнього світу, соціальні установки. Стенічність, активність, рішучість, відчуття власної переваги, переоцінка своєї особистості, схильність до агресивних реакцій. Астенічні установки: пасивність, невпевненість, нерішучість, тривожність, свідомість своєї неповноцінності або недостатності.
Відчуття себе в колективі, зливається з колективом чи тримається відокремлено. Ставлення до товаришів, близьких. Почуття товариства, відповідальності, принциповість, свідомість свого обов’язку. Товариськість: чуйність, замкнутість, недовірливість, скритність, нещирість, злісність, грубість, мстивість, злопам’ятність.
9. Мова: темп і ритм мови, виразність і сила голосу, модуляція, ясність вимови, артикуляція, фонація, спотикання на складах, скандоване мовлення, заїкання; явища моторної, сенсорної, амнестичної афазії, парафазії, олігофазії; збідніння словникового запасу, неологізми, вигадливість, химерність, витіюватість мовлення, аграматизми; схильність до ввідних, зайвих і додаткових слів; персеверації мовлення.
10. Сприйняття: точність сприйняття, виразність, неясність, недиференційованість. Зміна якості сприйняття, обмани сприйняття і ставлення хворого до них (критичне, афективне, байдуже).
11. Увага: пасивна, активна; об’єм і напруженість уваги; спостережливість, здатність до тривалого зосередження, відволікання, здатність до перемикання уваги та ін.
12. Пам’ять: швидкість і точність запам’ятовування; ретенція, репродукція, точність відтворення; розлади пам’яті на минулі й поточні події; псевдодеменція, конфабуляція, ретроградна й антероградна амнезія; явища амнестичної афазії та ін.
13. Мислення: правильність, послідовність і логічність мислення; здатність до узагальнень, суджень і умовиводів; схильність до схематизації мислення, резонерство, химерність; прискорення або сповільнення мислення; відчуження думок, автоматизми мислення, стереотипність, персеверативність; маячні ідеї, схильність до їх систематизації, зв’язок маячних ідей з афективними порушеннями та розладами сприйняття, резидуальне марення; патологічне фантазування; нав’язливі ідеї та ставлення хворого до них; надцінні ідеї та переживання.
14. Інтелект: формальна відповідність рівню отриманих знань; словниковий запас; прояви затримки інтелектуального розвитку, розлади соціальної адаптації, здатність самостійно дбати про себе, самостійно виконувати певні дії, здатність до навчання, логічного мислення та ін.
15. Емоції: переважаючий настрій (спокійний, веселий, серйозний, похмурий, гнівний, дратівливий та ін.), лабільність і стійкість настрою (прояви, частота і періодичність цих змін), переважання тужливості, загальмованості, злісності, гнівливості; патологічне посилення емоційної збудливості, підвищена виснажливість емоційного тонусу, підвищена чутливість, дратівливість, уразливість, плаксивість, лякливість; зниження емоційної збудливості, млявість, емоційна холодність; патологічна тривалість переживань, схильність до їхнього загострення; швидкість відреагування емоцій, здатність до перемикання; здатність до швидкоплинних або тривалих спалахів емоційного збудження; афект, злість, гнів, туга, страх, сила і тривалість афекту, фізіологічні прояви афекту (вазомоторні та рухові компоненти); патологічний афект; нав’язливі страхи.
16. Інстинкти і потяги: інстинкт самозбереження, егоїзм, жадібність; підвищена сексуальність, онанізм; підвищений потяг до їжі; збочення потягів; розлади в психомоторній сфері: загальне психомоторне збудження, окремі гіперкінези, тики, нав’язливі рухи, насильницькі рухи; загальна сповільненість, скутість, явища ступору.
