Порушення кислотності шлунка: як визначити – висока вона чи низька, і чим це небезпечно?

Шлунок – орган травного тракту, який необхідний для розщеплення їжі і вилучення з неї найцінніших, корисних речовин. Для цього їм виробляється соляна кислота, без якої вищевказані процеси просто неможливі. Завдяки їй також підтримується кислотно-лужний баланс. У здорової людини кислотність не перевищує рівень в 1,5 – 2,3 одиниць. Відхилення в більшу або меншу сторону позначаються не тільки на травленні, але і на самопочутті.

Причини і симптоми підвищеної кислотності

Підвищена кислотність – це надмірне вироблення соляної кислоти. Є кілька причин такого відхилення:

  1. Неправильне харчування. Вживання великої кількості смаженої або гострої їжі може спровокувати різкий стрибок шлункової кислотності. До подібного наслідку призводить також безладне харчування і звичка їсти перед сном.

  2. Шкідливі звички. Алкоголь і тютюн також здатні змінювати рівень рН у вищу сторону.

  3. Стреси, нервові розлади, психоемоційні порушення. До них призводить брак відпочинку, хронічна втома, систематичне стомлення на роботі чи навчанні.

  4. Гелікобактерна інфекція. Вона провокує розвиток гастриту або виразкової хвороби шлунка.

  5. Гиперсекреція гастрину. Це гормон, коливання концентрації якого можуть мати серйозні наслідки, адже він відповідає за травні процеси в організмі.

  6. Прийом деяких видів препаратів. Наприклад, НПЗП або гормонів. Ці медикаменти дратують шлункову слизову, провокуючи різке підвищення кислотності.

Підвищення кислотності шлунка ніколи не протікає безсимптомно. Розпізнати таке порушення можна за багатьма симптомами, найчастішими з яких є:

  1. Печія. Її вважають найголовнішою ознакою підвищеної шлункової кислотності. Вона проявляється печінням в області стравоходу і кислою відрижкою. З’являється найчастіше після прийому їжі.

  2. Порушення роботи шлунка. В такому випадку хворий скаржиться на дискомфорт, здуття, відчуття розпирання в епігастральній зоні. Паралельно може виникати гірка відрижка або гіркий присмак у роті.

  3. Підвищене газоутворення, метеоризм і запор. Ці симптоми виникають при тривалому перебігу патологічного стану.

Прояв перших ознак підвищеної кислотності шлунка є вагомою підставою для звернення до лікаря.

Причини і симптоми низької кислотності шлунка

Брак соляної кислоти може стати наслідком:

  • шлункових захворювань: гастриту, дуоденіту, гастродуоденіту;

  • вікових змін, що відбуваються в організмі;

  • ендокринних розладів: порушення вироблення гормонів здатне вплинути на все без винятку системи в організмі.

Симптоматика при зниженій шлунковій кислотності схожа з тією, яка характерна для підвищеного вироблення соляної кислоти. В даному випадку пацієнти скаржаться на:

  1. Печію. Вона викликана нездатністю шлунка повноцінно розщепити їжу, внаслідок чого вона може закидати назад в стравохід. Такий процес називається рефлюксом.

  2. Запах гнилі з ротової порожнини. Він може змінюватися кислим присмаком і болісної відрижкою. Симптоми стають більш вираженими відразу після вживання їжі або при тривалому голодуванні.

  3. Підвищене газоутворення, метеоризм, бурчання в животі. Причина появи цих симптомів криється все в тій же нездатності шлунка повноцінно переварити їжу.

Нарешті, при зниженій кислотності шлунка чергуються види розлади стільця. Запори змінюються проносами, а потім навпаки. І так відбувається до тих пір, поки проблема не буде виявлена, а її причини не встановлені. Тільки виняток дії на організм тригерів, що провокують підвищення або зниження кислотності шлунка, є запорукою відновлення здорового і повноцінного процесу травлення.

Лімфаденіт і лімфаденопатія: причини збільшення лімфовузлів і методи лікування

Збільшення лімфатичних вузлів – часте явище, яке спостерігається при багатьох захворюваннях. Подібне відхилення спостерігається і у дітей, і у дорослих, причому опухати може як один окремий вузол, так і ціла група в різних частинах тіла. Нерідко така ситуація не є приводом для занепокоєння, але якщо тривожний симптом довго не проходить, необхідно терміново вживати заходів.

Функції лімфовузлів: коротка довідка

Лімфатичні вузли є частиною імунної захисту організму і одночасно – елементом лімфатичної системи. Вони складаються з лімфоїдної тканини і розташовані по ходу лімфатичних судин. Їх головне завдання полягає в запобіганні проникнення патогенних агентів, здатних спровокувати в організмі розвиток патологічних процесів.

Якщо ж інфекційні агенти (грибки, бактерії, віруси) вже проникли в кров, в лімфовузлах вони фільтруються і знищуються. Такому ж процесу піддаються і будь-які патологічні клітини, включаючи ракові. Лімфатичні вузли розташовані по всьому організму. Вони знаходяться в області шиї, голови, пахвових западин і паху. Але найбільше їх кількість локалізується в грудній і черевної порожнини..

Циркулюючи по судинах, лімфа проходить через вузли і забирає з них лімфоцити – імунні клітини. Вона доставляє їх в різні органи, тим самим створюючи надійний захисний бар’єр.

Лімфаденіт і лімфаденопатія – в чому різниця?

Збільшення лімфатичних вузлів завжди є імунною відповіддю на що відбуваються в організмі патологічні процеси. Рідше подібне відхилення стає наслідком травми. У медичній термінології існує 2 терміна, що застосовуються при такій аномалії:

  • лімфаденіт – запалення лімфовузла або окремих груп таких, що супроводжується накопиченням гною в зоні ураження;
  • лімфаденопатія – негнійне запалення лімфатичних вузлів з їх збільшенням на 1-2 см.

Кожне з цих станів характеризується особливими симптомами. Так, лімфаденопатія відрізняється від лімфаденіту такими особливостями:

  • ущільненням лімфатичних вузлів;
  • відсутність болю;
  • збереженням здорового кольору шкіри без явного відчуття жару.

Для лімфаденіту характерні наступні особливості:

  • над ураженим вузлом шкіра червоніє, стає напруженою і гарячою;
  • пальпація викликає больові відчуття;
  • вузли стають рухливими, крихкотілими;
  • спостерігається гіпертермія.

Також лімфаденопатія, на відміну від лімфаденіту, як правило, не потребує специфічного лікування. Вона проходить самостійно після усунення основного захворювання.

Хвороби, що провокують збільшення лімфовузлів

Набряк лімфатичних вузлів може стати наслідком:

  • ГРВІ;
  • грипу;
  • онкопатологій різної локалізації;
  • наявності метастаз безпосередньо в лімфатичних вузлах;
  • будь-яких інфекційних процесів, що протікають в організмі;
  • захворювань аутоімунного характеру;
  • алергічних патологій;
  • лімфоми;
  • ЛОР-захворювань;
  • карієсу;
  • гепатитів;
  • туберкульозу;
  • інфекційного мононуклеозу;
  • сифілісу;
  • ВІЛ і/або СНІДу тощо

Зазвичай збільшення лімфовузлів відбувається в тій зоні, яка порушена патологічним процесом.

Що робити?

Збільшені лімфовузли не є небезпечною ознакою, якщо відхилення виникло при ГРВІ або інфекційному захворюванні. Вони набудуть колишні розміри, як тільки пацієнт одужає. Безпечна і ситуація, коли вузли запалюються при травмі: так вони не допускають приєднання інфекції.

В інших ситуаціях, якщо лімфовузли запалилися, уплотнились, стали хворобливими, необхідно звернутися до лікаря. І пам’ятайте, що заборонено:

  • гріти;
  • масажувати;
  • розчісувати або натискати;
  • використовувати мазі з зігріваючим компонентом.

Такі маніпуляції можуть підсилити приплив крові до ураженого лімфатичному вузла, що спровокує поширення інфекції по всьому організму.

Канцерогенні продукти: що потрібно виключити з раціону заради власного здоров'я

Рак – захворювання небезпечне і непередбачуване. Його розвиток практично неможливо передбачити, особливо якщо в сімейному анамнезі подібних випадків не спостерігалося. Але не тільки генетика або наявність певних патологій є фактором. На ріст і поділ атипових клітин можуть безпосереднім чином впливати продукти харчування.

Як взаємопов’язаний рак з харчуванням: міфи і правда

Протягом багатьох років вченими різних країн проводилися численні дослідження. Результати часто виявлялися посередніми, але як тільки вони потрапляли до журналістів, то список «підозрілих» продуктів відразу ставав «канцерогенним». Тому з часом в нашій свідомості склалася чітка картина щодо того, що онкологію провокують:

  1. Борошняні вироби. Насправді вони здатні викликати розвиток хвороб, які можуть ускладнитися карциномою. Але безпосереднього впливу на ракові клітини вони не роблять.

  2. Цукор. Так, глюкоза живить ракові клітини, стимулюючи їх зростання і розмноження. Але провокувати онкологію сам цукор не може. А ось викликати ожиріння, підвищуючи ризик розвитку карциноми, ця речовина дійсно в силі.

  3. Червона риба. Це алергенний продукт, який може спровокувати розвиток гастриту, цукрового діабету, СС патологій. А ці хвороби можуть привертати до карциномі. Але подібні наслідки можливі тільки при надмірному вживанні продукту.

Безпосередній зв’язок зазначених продуктів з розвитком раку не доведена. Однак це зовсім не означає, що харчування ніяк не впливає на ризик виникнення хвороби.

Канцерогенні і небезпечні: топ-6 продуктів, що викликають онкологію

Які ж все-таки продукти харчування дійсно здатні спровокувати пухлинні процеси? Доведеною небезпекою володіють:

  1. Копченості. Ці продукти харчування насичені поліциклічними вуглеводами, які є сильними канцерогенами. Небезпечні будь-які види копченостей – м’ясо, риба, ковбаси та ін.

  2. Смажені страви. Сильне нагрівання і тривала жарка призводить до того, що жири розкладаються з подальшим утворенням поліциклічних вуглеводів. Надзвичайно небезпечна їжа, приготована на раніше використаному маслі, яке ввібрало в себе всі шкідливі елементи з попередньої порції продуктів.

  3. Солодка газована вода. Будь-які магазинні солодкі напої містять високі концентрації цукру. Крім того, в складі продукту часто присутня небезпечна речовина аспартам разом з барвниками, які здатні впливати на розвиток онкопатологій.

  4. Лососеві риби, що вирощуються в штучних умовах. Справа в тому, що лосось і форель, що розводяться на фермах, годують штучними кормовими сумішами. Крім того, часто таку рибу напихають гормонами, антибіотиками, антипіренами та іншими небезпечними елементами, які є канцерогенами.

  5. Харчові продукти з цвіллю. Вони вважаються «благородними», але зловживання ними призводить до розвитку онкології. Причиною цього є домішки мікотоксинів, які здатні викликати утворення пухлин печінки, товстого кишечника, нирок.

  6. Овочі, що містять пестициди або нітрати. Немає нічого кращого, ніж вживання самостійно вирощених овочевих, фруктових, ягідних культур. Куплені плоди часто містять високі концентрації нітратів і пестицидів, якими їх обробляють на полях і фермах в період вирощування.

Самі по собі нітрати не є небезпечними. Однак при тривалому зберіганні овочів в умовах кімнатної температури ці речовини трансформуються в нітрозосполуки. Саме вони і є потужними канцерогенами.

Звичайно, виключити всю небезпечну продукцію з раціону повністю навряд чи вдасться. Але потрібно хоча б спробувати знизити кількість і частоту їх споживання, щоб зайвий раз не наражати на небезпеку здоров’я.

Як розпізнати рак кишечника: стадійність хвороби і характерні ознаки

Рак кишечника – онкологічне захворювання, що супроводжується утворенням злоякісної пухлини. Формується вона з епітелію слизової оболонки, що вистилає кишку. Найчастіше хвороба вражає товстий кишечник, в той час як в тонкому новоутворення діагностується виключно рідко. Жінки і чоловіки хворіють даним видом карциноми однаково часто і переважно в віці після 50 років.

Стадійність раку кишечника

Відповідно до загальноприйнятої класифікації, виділяють 4 стадії хвороби:

  1. На першому етапі на слизовій оболонці утворюється невелика пухлина. Вона не виходить за межі слизової оболонки, але вже провокує виникнення симптомів інтоксикації.

  2. На другій стадії новоутворення проростає вглиб слизової і досягає м’язового шару. З цього періоду порушується нормальна робота кишечника.

  3. При переході патології на 3 стадію розвитку онкологічний процес зачіпає лімфатичні вузли. Ракові клітини разом з лімфою розносяться по всьому організму, а пухлина вже настільки велика, що тисне на суміжні органи і закриває більшу частину просвіту кишки.

  4. Останній етап – четвертий. В цей час утворюються метастази в печінці сечовому міхурі, матці і придатках, у чоловіків уражається простата.

Небезпека хвороби полягає в її латентному перебігу на початковій стадії. Тому виявляється вона часто випадково.

Симптоми онкології кишечника

Незначні відхилення в роботі кишечника, які з’являються на ранньому етапі розвитку патології, часто залишаються непоміченими. Пацієнт відчуває тривогу вже тоді, коли хвороба починає проявлятися інтенсивніше і викликає:

  • розлади стільця, коли проноси чергуються з запорами;

  • неприємні, ниючі болі в нижньому сегменті живота;

  • почорніння калу;

  • непереносимість м’яса, якої раніше не було;

  • зниження або повне зникнення апетиту;

  • швидку стомлюваність і денну сонливість.

Назвати ці симптоми специфічними можна. Але за такими клінічними проявами можна запідозрити не тільки саму патологію, а й приблизну локалізацію пухлини:

Тип раку кишечника Характерні симптоми
1 Правобічний
  • хронічні запори;

  • неприємний запах випорожнень;

  • ниючий біль і постійне бурчання в животі.

2 Лівобічний
  • постійна діарея;

  • неприємний присмак в ротовій порожнині;

  • відмова від їжі;

  • періодичне виникнення нудоти і блювоти.

3 Ентероколітичний
  • неприборкана діарея;

  • метеоризм;

  • домішки крові і слизових прожилок в калі;

  • інтенсивні больові відчуття в животі.

Прояв навіть одного з цих симптомів протягом тривалого часу – серйозне відхилення. Для верифікації діагнозу необхідно звернутися до гастроентеролога або колопроктолога (в залежності від того, яка частина кишечника була вражена).

Для діагностики хвороби виконуються пальпація, аналізи крові і калу, іригоскопія, колоноскопія і ректороманоскопія. Додатково може призначатися комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія. Виконання біопсії не завжди доцільно, оскільки процедура може спровокувати різке посилення перебігу патологічного процесу.

Профілактика раку кишки

Передбачити ймовірність розвитку раку кишки дуже складно, тому і 100% ефективних превентивних заходів не існує. Однак зменшити ризик виникнення смертельно небезпечної хвороби все ж можна. Для цього слід:

  • раціонально харчуватися, уникаючи зловживання шкідливими продуктами;

  • вести помірно активний спосіб життя;

  • відмовитися від алкоголю і сигарет;

  • уникати запорів: для цього необхідно включити в раціон якомога більше рослинної їжі.

При наявності схильності до ракових захворювань необхідно регулярно перевірятися у онколога. А для виключення розвитку злоякісних пухлин кишечника потрібно періодично проходити колоноскопію.

Дякуємо за заявку!
Ми зв’яжемось з вами найближчим часом