Безпричинна поява синців на тілі може викликати серйозне занепокоєння. І не дарма, адже насправді ніякі проблеми зі здоров’ям не виникають просто так.

Види синців на тілі

Удар, удар, поріз або розчісування місця укусу комахи – все це може стати причиною появи синців. Це найшкідливіші фактори, що провокують появу відмітин на шкірі. Залежно від ступеня і глибини ураження, виділяють наступні види синців:

1. Забій. Синяк часто безболісний і сходить приблизно за 3-4 дня.

2. Відчутна травма. Зачіпає шкіру, м’язи і м’які тканини, супроводжується болем.

3. Серйозна травма – гематома. Супроводжується розривом кровоносних судин з подальшим накопиченням крові в підшкірному просторі. У патологічний процес можуть бути залучені м’язи та сухожилля.

Часто з’являються синці на тілі: 9 головних причин

Синяк – це не просто «фарбування» шкіри. Це ще й наслідок травми кровоносних судин, зокрема, капілярів. Вона може бути механічною або спонтанною, що виникає ніби безпричинно. І цьому є свої причини.

Вік

Біологічне старіння організму супроводжується послабленням судин і втратою їх еластичності. Крім того, підшкірний жир стає пухким і м’яким, перестаючи виконувати функцію амортизатора при травмах. Тому будь-яка дрібниця може послужити причиною утворення синців на тілі.

Фізичне навантаження

Непосильні силові тренування або носіння важких предметів – фактори, що провокують розриви капілярів. У підсумку на шкірі з’являються синці і синці. Подібні дефекти не є небезпечними, але знизити інтенсивність навантаження потрібно.

Медикаменти

Антикоагулянти, антиагреганти, НПВП – препарати, прийом яких розріджує кров. Якщо перестаратися з дозою або вживати такі засоби протягом тривалого часу, може виникнути розрив капілярів з подальшим утворенням синців.

Гіповітаміноз

Поява синців на тілі може виявитися симптомом нестачі вітамінів в організмі:

• рутина: дефіцит вітаміну К викликає витончення судин;

• аскорбінової кислоти, яка відповідає за міцність і еластичність судинної стінки;

• вітаміну К, який необхідний для нормального згортання крові.

Гормональні коливання

З цієї причини синці частіше утворюються у жінок. Виною всьому стає нестача гормону естрогену, яка спостерігається в період вагітності і клімаксу. Гормон підтримує міцність судинної стінки, отже, його нестача значно її знижує.

Патології крові та судин

З синцями, які ніби з нізвідки з’являються на тілі, стикаються пацієнти з:

• варикозним розширенням вен;

• хворобою Віллебранда;

• тромбоцитопенією;

• гемофілією.

Деякі види раку також здатні стати причиною утворення синців на тілі.

Цукровий діабет

Ендокринне захворювання призводить до важкого порушення метаболічних процесів і кровообігу. Послаблюється судинна стінка, відбувається розлад відтоку біологічних рідин. В результаті виникає часте утворення синців, яке поєднується з повільним загоєнням ран і набряком на тілі.

Печінкові патології

Печінка – це не тільки орган травлення, але і фільтр. Вона очищає кров від токсинів і забезпечує її повноцінне згортання. Будь-які порушення в її роботі ведуть до виникнення пігментації на тілі і безпричинного утворення синців.

Онкологічні процеси

Лейкоз або мієлолейкоз – небезпечні онкологічні захворювання, які серйозно порушують процеси кровотворення і кровообігу. Разом з цим відбувається погіршення згортання крові і, як наслідок, поява множинних синців по всьому тілу.

Кожна з описаних ситуацій небезпечна по-своєму. Тому важливо своєчасно на неї відреагувати і звернутися за допомогою до лікаря, поки пацієнтові не довелося зіткнутися з важкими наслідками.

Про необхідність вітаміну D чув ​​багато хто. Не менш відомий і той факт, що отримати необхідну кількість речовини можна завдяки сонячному світлу і яєчного жовтку. Особливо важливо це для діток, схильних до розвитку рахіту. Але це не єдина функція, яку виконує кальциферол. Насправді його дія на організм більш широка і значуща.

Види вітаміну D

Вітамін D – це ціла група нутрієнтів, яка включає в себе кілька елементів: D2, D3, D4, D5, D6. Однак для організму людини особливу цінність представляють тільки 2 види речовини:

1. Вітамін D2. Ергокальциферол надходить в кров тільки з їжею або вітамінними комплексами. Характерною рисою речовини є неповне її поглинання клітинами організму.

2. Вітамін D3. Холекальциферол – речовина, яку організм отримує з їжі і ультрафіолетового випромінювання. Потрапляючи в кров, елемент швидко трансформується в потрібну організму форму вітаміну D і набагато краще засвоюється клітинами.

Зважаючи на такі особливостей саме ці дві речовини найчастіше присутні в складі вітамінно-мінеральних комплексів.

Головні функції нутрієнту

Тривалий час єдиною роллю кальциферолу вважалася тільки стимуляція процесу поглинання кальцію кістковими тканинами. Але дослідження тривали, і зараз відомо більш широке кількість функцій даного нутрієнту. В тому числі:

• зміцнення імунітету;

• нормалізація вироблення інсуліну за рахунок регуляції рівня глюкози;

• протиракова активність;

• стабілізація гормонального балансу в жіночому і чоловічому організмі;

• профілактика хвороб серцево-судинної системи.

Також вітамін D забезпечує поліпшення пам’яті і підтримку нормального психоемоційного стану.

Брак кальциферолу: причини і симптоми

Дефіцит вітаміну D провокують багато факторів. Брак речовини часто пов’язана з:

• вагітністю;

• лактацією;

• похилим віком;

• недостатнім перебуванням під сонячними променями;

• прийомом певних видів медикаментів.

Люди з темною шкірою від природи страждають від недостатньої вироблення нутриента клітинами організму. Щоб заповнити запаси речовини, їм необхідно довше перебувати під сонцем.

Крім перерахованих вище причин, дефіцит кальциферол буває викликаний:

• хворобою Крона;

• синдромом короткої кишки;

• нирковими патологіями;

• хронічними ураженнями підшлункової залози;

• кістозний фіброз;

• печінковими захворюваннями;

• целіакією;

• хворобами жовчних проток;

• ожирінням.

Брак кальциферол спостерігається і у лежачих хворих, які не мають можливості регулярно здійснювати прогулянки на вулиці. Також можливе виникнення дефіциту нутриента при відмові від вживання риби, наявності шкідливих звичок, неправильному харчуванні.

Особливості прояви нестачі вітаміну D і способи боротьби з відхиленням

Дефіцит кальциферолу залишає негативний слід на зовнішньому вигляді людини. Але, крім цього, він провокує виникнення ряду симптомів, за якими його можна запідозрити. Здати кров на вітамін D необхідно при наявності:

• довго не проходячих суглобових болів;

• частих захворювань зубів;

• міалгії, м’язових судом;

• частих застуд;

• психоемоційних порушень;

• хронічної втоми;

• підвищеного потовиділення;

• стрибків артеріального тиску;

• різкої втрати маси тіла.

Щоб заповнити баланс кальциферолу, необхідно частіше бувати на сонці, включити в раціон морську рибу, яйця, печінку та інші продукти. Якщо ситуація вимагає застосування препаратів на основі даного нутрієнту, краще не робити вибір самостійно. Призначити ефективний і безпечний засіб може тільки лікар.

Шлунок – орган травного тракту, який необхідний для розщеплення їжі і вилучення з неї найцінніших, корисних речовин. Для цього їм виробляється соляна кислота, без якої вищевказані процеси просто неможливі. Завдяки їй також підтримується кислотно-лужний баланс. У здорової людини кислотність не перевищує рівень в 1,5 – 2,3 одиниць. Відхилення в більшу або меншу сторону позначаються не тільки на травленні, але і на самопочутті.

Причини і симптоми підвищеної кислотності

Підвищена кислотність – це надмірне вироблення соляної кислоти. Є кілька причин такого відхилення:

1. Неправильне харчування. Вживання великої кількості смаженої або гострої їжі може спровокувати різкий стрибок шлункової кислотності. До подібного наслідку призводить також безладне харчування і звичка їсти перед сном.

2. Шкідливі звички. Алкоголь і тютюн також здатні змінювати рівень рН у вищу сторону.

3. Стреси, нервові розлади, психоемоційні порушення. До них призводить брак відпочинку, хронічна втома, систематичне стомлення на роботі чи навчанні.

4. Гелікобактерна інфекція. Вона провокує розвиток гастриту або виразкової хвороби шлунка.

5. Гиперсекреція гастрину. Це гормон, коливання концентрації якого можуть мати серйозні наслідки, адже він відповідає за травні процеси в організмі.

6. Прийом деяких видів препаратів. Наприклад, НПЗП або гормонів. Ці медикаменти дратують шлункову слизову, провокуючи різке підвищення кислотності.

Підвищення кислотності шлунка ніколи не протікає безсимптомно. Розпізнати таке порушення можна за багатьма симптомами, найчастішими з яких є:

1. Печія. Її вважають найголовнішою ознакою підвищеної шлункової кислотності. Вона проявляється печінням в області стравоходу і кислою відрижкою. З’являється найчастіше після прийому їжі.

2. Порушення роботи шлунка. В такому випадку хворий скаржиться на дискомфорт, здуття, відчуття розпирання в епігастральній зоні. Паралельно може виникати гірка відрижка або гіркий присмак у роті.

3. Підвищене газоутворення, метеоризм і запор. Ці симптоми виникають при тривалому перебігу патологічного стану.

Прояв перших ознак підвищеної кислотності шлунка є вагомою підставою для звернення до лікаря.

Причини і симптоми низької кислотності шлунка

Брак соляної кислоти може стати наслідком:

• шлункових захворювань: гастриту, дуоденіту, гастродуоденіту;

• вікових змін, що відбуваються в організмі;

• ендокринних розладів: порушення вироблення гормонів здатне вплинути на все без винятку системи в організмі.

Симптоматика при зниженій шлунковій кислотності схожа з тією, яка характерна для підвищеного вироблення соляної кислоти. В даному випадку пацієнти скаржаться на:

1. Печію. Вона викликана нездатністю шлунка повноцінно розщепити їжу, внаслідок чого вона може закидати назад в стравохід. Такий процес називається рефлюксом.

2. Запах гнилі з ротової порожнини. Він може змінюватися кислим присмаком і болісної відрижкою. Симптоми стають більш вираженими відразу після вживання їжі або при тривалому голодуванні.

3. Підвищене газоутворення, метеоризм, бурчання в животі. Причина появи цих симптомів криється все в тій же нездатності шлунка повноцінно переварити їжу.

Нарешті, при зниженій кислотності шлунка чергуються види розлади стільця. Запори змінюються проносами, а потім навпаки. І так відбувається до тих пір, поки проблема не буде виявлена, а її причини не встановлені. Тільки виняток дії на організм тригерів, що провокують підвищення або зниження кислотності шлунка, є запорукою відновлення здорового і повноцінного процесу травлення.

Рак кишечника – онкологічне захворювання, що супроводжується утворенням злоякісної пухлини. Формується вона з епітелію слизової оболонки, що вистилає кишку. Найчастіше хвороба вражає товстий кишечник, в той час як в тонкому новоутворення діагностується виключно рідко. Жінки і чоловіки хворіють даним видом карциноми однаково часто і переважно в віці після 50 років.

Стадійність раку кишечника

Відповідно до загальноприйнятої класифікації, виділяють 4 стадії хвороби:

1. На першому етапі на слизовій оболонці утворюється невелика пухлина. Вона не виходить за межі слизової оболонки, але вже провокує виникнення симптомів інтоксикації.

2. На другій стадії новоутворення проростає вглиб слизової і досягає м’язового шару. З цього періоду порушується нормальна робота кишечника.

3. При переході патології на 3 стадію розвитку онкологічний процес зачіпає лімфатичні вузли. Ракові клітини разом з лімфою розносяться по всьому організму, а пухлина вже настільки велика, що тисне на суміжні органи і закриває більшу частину просвіту кишки.

4. Останній етап – четвертий. В цей час утворюються метастази в печінці сечовому міхурі, матці і придатках, у чоловіків уражається простата.

Небезпека хвороби полягає в її латентному перебігу на початковій стадії. Тому виявляється вона часто випадково.

Симптоми онкології кишечника

Незначні відхилення в роботі кишечника, які з’являються на ранньому етапі розвитку патології, часто залишаються непоміченими. Пацієнт відчуває тривогу вже тоді, коли хвороба починає проявлятися інтенсивніше і викликає:

• розлади стільця, коли проноси чергуються з запорами;

• неприємні, ниючі болі в нижньому сегменті живота;

• почорніння калу;

• непереносимість м’яса, якої раніше не було;

• зниження або повне зникнення апетиту;

• швидку стомлюваність і денну сонливість.

Назвати ці симптоми специфічними можна. Але за такими клінічними проявами можна запідозрити не тільки саму патологію, а й приблизну локалізацію пухлини:

Прояв навіть одного з цих симптомів протягом тривалого часу – серйозне відхилення. Для верифікації діагнозу необхідно звернутися до гастроентеролога або колопроктолога (в залежності від того, яка частина кишечника була вражена).

Для діагностики хвороби виконуються пальпація, аналізи крові і калу, іригоскопія, колоноскопія і ректороманоскопія. Додатково може призначатися комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія. Виконання біопсії не завжди доцільно, оскільки процедура може спровокувати різке посилення перебігу патологічного процесу.

Профілактика раку кишки

Передбачити ймовірність розвитку раку кишки дуже складно, тому і 100% ефективних превентивних заходів не існує. Однак зменшити ризик виникнення смертельно небезпечної хвороби все ж можна. Для цього слід:

• раціонально харчуватися, уникаючи зловживання шкідливими продуктами;

• вести помірно активний спосіб життя;

• відмовитися від алкоголю і сигарет;

• уникати запорів: для цього необхідно включити в раціон якомога більше рослинної їжі.

При наявності схильності до ракових захворювань необхідно регулярно перевірятися у онколога. А для виключення розвитку злоякісних пухлин кишечника потрібно періодично проходити колоноскопію.