Як зробити внутрішньовенний укол?

Як зробити внутрішньовенний укол?

Внутрішньовенна ін’єкція – це введення лікарського засобу в кров’яне русло пацієнта. При цій процедурі важливо дотримуватися всіх правил, приділяючи особливу увагу асептикам, щоб не завдати шкоди здоров’ю хворого.

Куди ставити внутрішньовенний укол?

У більшості випадків для постановки уколів використовуються вени, що проходять через область ліктьової ямки (через свого близького розташування до шкірних покривів і великого діаметра), а також поверхневі венозні судини передпліччя, рідше – ніг.

Якими бувають вени?

Перш ніж робити внутрішньовенний укол, необхідно знати про те, які типи вен існують. Залежно того, наскільки вена зміщується за площиною, розрізняють такі види:

  1. Змінна – має здатність до легкому переміщенню в підшкірній клітковині, зміщується на відстань, що перевищує її діаметр, знизу не зафіксована.
  2. Фіксована – незначно зміщується, практично не можна перемістити на відстань, відповідне ширині самого судини.

Існує ще одна класифікація, при якій враховується видимість і пальпація вен:

  1. Слабо контурована вена – не виступає над шкірних покривів. Легко прощупується і проглядається виключно передня венозна стінка.
  2. Добре контурована вена – відрізняється об’ємністю, добре пальпується, проглядається і виступає над шкірним покривом.
  3. Не контурована вена – хоч я знаю неозброєним оком і не піддається пальпації. Промацати її може тільки досвідчений медичний фахівець.

Крім того, їх підрозділяють на тонкостінні та товстостінні в залежності від вираженості венозної стінки.

Які вени підходять для постановки уколів?

Найкраще для внутрішньовенних ін’єкцій підходять товстостінні добре контуровані ковзаючі або фіксовані вени. Значно складніше поставити укол у слабо контуровану вену, незалежно від товщини її стінок і рівня фіксації.

Відео, як правильноробити внутрішньовенний укол

Ускладнення і небажані наслідки

При неправильній постановці уколу або виборі вени існує ймовірність розвитку певних ускладнень. Важливо досить щільно фіксувати голку в вені. В іншому випадку вона буде обертатися, травмуючи судину. Найбільш часто дана проблема спостерігається у людей похилого віку. У подібній ситуації необхідно припинити введення розчину та зробити ін’єкцію в іншу вену. На місці пошкодження, як правило, утворюються гематоми, підшкірні крововиливи. На дану область рекомендується накласти фіксуючу пов’язку.

Часто під час процедури люди зіштовхуються з проблемою ламкості вен. Складність полягає в тому, що візуально та на дотик такі судини абсолютно не відрізняються від здорових. Однак при введенні лікарського розчину утворюється велика, болюча гематома.

Ще одне часте ускладнення – це потрапляння препарату в область підшкірної клітковини. Основна причина – недостатньо міцна фіксація голки. Якщо пацієнт під час процедури поворухне рукою, то ін’єкційний розчин потрапить під шкірні покриви. Щоб уникнути такого ускладнення рекомендується фіксувати вену в двох точках або ж за всією верхньою кінцівки. Також потрапляння ліків під шкіру може виникати через прокол судини тонкою голкою одноразових шприців.

Покрокова інструкція постановки внутрішньовенного уколу

Для того щоб правильно зробити внутрішньовенний укол, необхідно діяти за наступною схемою:

  1. Вимити руки, надіти рукавички.
  2. Набрати в шприц розчин.
  3. Посадити пацієнта в зручну позу.
  4. Надати руці, в яку буде вводитися розчин, правильне положення – розігнути лікоть і повернути кінцівку долонею вгору.
  5. Підкласти під лікоть спеціальну подушечку.
  6. Накласти джгут на область середньої третини плеча.
  7. Знайти найбільш вдалу для уколу вену.
  8. Обробити місце введення ін’єкції етиловим спиртом.
  9. Зафіксувати шкірні покриви в місці уколу (трохи натягнути їх в районі згину ліктя і змістити до периферії).
  10. Поставити голку паралельно вені, проколоти шкіру та обережно ввести голку на одну третину.
  11. Фіксуючи вену лівою рукою, змінити напрямок голки та пунктувати судину до відчуття попадання до порожнього простору.
  12. Потягнути поршень шприца на себе. Якщо голка потрапила до вени, шприц наповниться кров’ю.
  13. Зняти джгут.
  14. Обережно та повільно ввести ліки, залишивши в шприці близько 0,5-2 мл.
  15. Прикласти до місця ін’єкції ватний тампон, оброблений спиртом, і обережно витягти голку з вени. Це допоможе попередити утворення гематоми.
  16. Зігнути руку людини в лікті з доданим тампоном зі спиртом і попросити його потримати її в такому положенні протягом 5 хвилин (з метою профілактики можливої кровотечі).

На завершення процедури залишається закрити шприц ковпачком, викинути його та рукавички, після чого ретельно вимити руки.

Постановка внутрішньовенних уколів – досить складна процедура, що вимагає досвіду та певних навичок, тому краще довірити її виконання професіоналам, звернувшись до центру «Медсестра».

4.8/5 - (640 votes)