Як зробити внутрішньом’язовий укол?

Як зробити внутрішньом'язовий укол?

Внутрішньом’язові уколи – одні з найбільш поширених медичних маніпуляцій. Якщо людина перебуває в стаціонарі, то процедури проводять фахівці. Коли ж пацієнт лікується вдома, то йому потрібно або регулярно відвідувати клініку, вистоюючи черги для постановки уколу, або навчитися робити ін’єкції самостійно.

Про переваги та недоліки внутрішньом’язових уколів

До переваг внутрішньом’язових (в/м) ін’єкцій відносяться:

  1. Можливість введення суспензій, водних і масляних розчинів.
  2. Швидке надходження медикаменту в організм і прискорений терапевтичний ефект, на відміну від підшкірних ін’єкцій.
  3. Наявність можливості введення депо-препаратів, що мають пролонговану дію.
  4. Можливість введення засобів, що надають подразнюючу дію.

Однак такі уколи мають і ряд недоліків:

  1. Хворобливі відчуття, що виникають при введенні певних препаратів.
  2. Складність у самостійній постановці ін’єкції.
  3. Наявність ризиків потрапляння голки до великих кровоносних судин, що може привести до їх закупорки та навіть стати причиною загибелі хворого.
  4. Повільне всмоктування розчинів масляної суміші та суспензій, що супроводжується яскраво вираженим больовим синдромом.
  5. Небезпека пошкодження голкою нервів із супутнім набряком і хворобливими відчуттями.

Крім того, деякі препарати (наприклад, кальцію хлорид) не підходять для введення в м’яз і здатні спровокувати небезпечні ускладнення у вигляді некротичних або гострих запальних процесів.

Куди ставити уколи?

Для постановки уколів підходять далеко не всі м’язи. Фахівці рекомендують робити ін’єкції в область сідниці, задню частину плеча, передню стегнову поверхню. На цих ділянках є досить великий прошарок м’язової тканини, що мінімізує ризики потрапляння голки в область окістя, нервів або ж великих кровоносних судин.

Найкращим місцем для непрофесіоналів вважається верхньо сідничний квадрат, через низьку ймовірність пошкодження сідничного нерва.

Як обрати шприц для внутрішньом’язового уколу?

В ідеалі шприц повинен мати обсяг, що не перевищує 10 мл, і розмір до 10 см (включаючи голку). Фахівці рекомендують віддавати перевагу шприців, довжина голки яких становить менше 5 см, оскільки це знижує ймовірність утворення гематом, а також дозволяє уникнути хворобливих відчуттів.

Що необхідно для постановки внутрішньом’язових ін’єкцій?

Щоб зробити внутрішньом’язовий укол в домашніх умовах, будуть потрібні:

  1. ампула з ліками;
  2. стерильний одноразовий шприц, відповідний за обсягом і довжиною голки;
  3. антисептик для обробки шкірних покривів (борний або ж саліциловий спирт);
  4. ватні тампони.

Також заздалегідь слід підготувати пакет або іншу посудину для використаних предметів, щоб не поранитися випадково голкою шприца, осколком розкритої ампули.

Покрокова інструкція постановки внутрішньом’язових ін’єкцій

Щоб правильно та безпечно зробити укол, необхідно діяти за схемою:

  1. Укласти пацієнта на живіт або бік з випрямленими нижніми кінцівками.
  2. Ретельно помити руки, обробити їх антисептиком і одягнути стерильні одноразові рукавички.
  3. Клацнути пару раз по верхівці завчасно підготовленої ампули з метою видалення з неї лікарського розчину.
  4. За допомогою спеціальної пилочки підрізати кінчик ампули, після чого взяти в руки ватний тампон і обережно відламати його.
  5. Витягнути шприц з упаковки та надіти на нього голку. Слід використовувати 2 голки – для набору розчину та безпосереднього його введення. Це допоможе забезпечити максимальну стерильність.
  6. Акуратно набрати препарат у шприц, опустивши у флакон голку та потихеньку підтягуючи поршень до себе.
  7. Змінити голки.
  8. Видалити скупчені бульбашки повітря зі шприца за допомогою легкого натискання на поршень.
  9. Опрацювати шкірні покриви антисептиком у місці постановки ін’єкції.
  10. За допомогою вказівного та великого пальців трохи розтягнути шкірні покриви в зоні постановки ін’єкції (якщо хворий виснажений, навпаки, зробити складку).
  11. Швидким, але точним рухом під кутом 90 ° ввести голку на 2/3.
  12. Трохи натягнути поршень до себе, щоб переконатися, що шприц не потрапив до судини та не наповнився кров’ю. Якщо ж це сталося, необхідно вилучити голку та зробити укол ще раз.
  13. Повільними, плавними рухами ввести медикамент.
  14. До місця введення притиснути оброблений в спирті ватний тампон і швидким рухом вилучити голку.

Після завершення процедури пацієнту рекомендується деякий час спокійно полежати.

Якщо ви не хочете ризикувати здоров’ям, самостійно ставлячи уколи, або вистоювати черги в поліклініці, завжди можна запросити додому фахівця центру «Медсестра», який зробить внутрішньом’язової ін’єкції швидко, безболісно та безпечно.

 

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити вам максимальну віддачу від нашого веб-сайту. ОК