Професійний догляд за важко хворими, лежачими пацієнтами включає в себе цілий комплекс процедур, у число яких входить грамотне застосування зовнішніх медикаментозних препаратів і правильне харчування.
Використання зовнішніх лікарських засобів
Зовнішні лікарські препарати застосовуються у лікувальних або ж профілактичних цілях для обробки ранових, опікових, виразкових, ерозійних поверхонь, шкірних покривів і слизових оболонок. Використовуються ліки шляхом втирання, змащування, проведення інгаляцій або ж закапування крапель у носові ходи, очі, вуха пацієнта.
Змазування
Процедура переважно призначається хворим, які страждають на захворювання дерматологічного характеру. У першу чергу стерильний ватний тампон обробляється у лікарському засобі, після чого легкими рухами наноситься на шкірні покриви пацієнта. При наявності гнійних утворень шкіра змащується навколо вогнища ураження від периферичної до центральної частини.
Втирання
Процедура передбачає використання медикаментозних препаратів у формі розчинів або ж мазей. Для втирання найкраще підходить область живота, бокова поверхня грудної клітини, задня сторона стегна, згинаюча частина передпліччя. Шкірні покриви на цих ділянках тіла найбільш тонкі, що полегшує і прискорює процеси вбирання медикаменту.
Перед проведенням процедури шкірні покриви пацієнта в області передбачуваної обробки необхідно вимити, продезінфікувати за допомогою антисептика і ретельно просушити. Далі потрібну кількість лікарського засобу втирати в шкіру хворого до повного вбирання.
Для посилення терапевтичного ефекту від застосування мазі або розчину оброблювану ділянку слід обернути поліетиленовою плівкою, зафіксувати за допомогою пластиру або бинтової пов’язки та залишити на деякий час. Важливо відзначити, що втирання протипоказано проводити людям із дерматологічними запальними захворюваннями.
Як годувати лежачих хворих?
Годування – один із ключових аспектів догляду за лежачими пацієнтами. Правильне харчування сприяє прискореному одужанню, відновленню хворого. Важливо стежити за тим, щоб людина харчувалася регулярно, а його раціон був різноманітним і збалансованим. В іншому випадку виникають ризики утворення пролежнів, розвитку циститу, запорів, сечокам’яної хвороби та інших небажаних ускладнень.
Складаючи меню для хворого, варто звернути увагу на наступні рекомендації фахівців:
- Включати в раціон продукти з підвищеним вмістом кальцію (це дозволить попередити виникнення остеопорозу): рибу, молочну та кисломолочну продукцію.
- Забезпечити достатнє надходження в організм людини вітамінів і мінеральних речовин (макро- і мікроелементів) за допомогою зелені, свіжих овочів і фруктів, натуральних соків.
- Включити до щоденного меню продукти, багаті рослинною клітковиною, необхідної для нормалізації стану та функціонування шлунково-кишкового тракту (капусту, кефір, чорнослив, курагу, рослинне масло).
Оскільки лежачі хворі часто скаржаться на поганий апетит, у їжу рекомендується додавати приправи і зелень. Важливо стежити і за температурним режимом поданих пацієнтові страв. Оптимальний показник температури для супів становить від + 60 ° до + 65 ° С, других страв – від + 55 ° до + 60 ° С, закусок – до + 14 ° С.
Харчування пацієнта має бути дробовим. Давати людині їжу рекомендується маленькими порціями від 4 до 6 разів протягом доби. Перед початком годування потрібно допомогти пацієнтові прийняти зручне сидяче положення і створити атмосферу, що сприяє підвищенню апетиту, прибравши з кімнати судна, мочеприйомники, медикаменти з різким ароматом.
Догляд за лежачими хворими вимагає часу та певних знань. Тому краще всього довірити цю задачу фахівцям, звернувшись за допомогою до центру «Медсестра».
