Лімфаденіт і лімфаденопатія, детальний опис, причини - Медсестра на дом

Лімфаденіт і лімфаденопатія: причини збільшення лімфовузлів і методи лікування

Збільшення лімфатичних вузлів – часте явище, яке спостерігається при багатьох захворюваннях. Подібне відхилення спостерігається і у дітей, і у дорослих, причому опухати може як один окремий вузол, так і ціла група в різних частинах тіла. Нерідко така ситуація не є приводом для занепокоєння, але якщо тривожний симптом довго не проходить, необхідно терміново вживати заходів.

Функції лімфовузлів: коротка довідка

Лімфатичні вузли є частиною імунної захисту організму і одночасно – елементом лімфатичної системи. Вони складаються з лімфоїдної тканини і розташовані по ходу лімфатичних судин. Їх головне завдання полягає в запобіганні проникнення патогенних агентів, здатних спровокувати в організмі розвиток патологічних процесів.

Якщо ж інфекційні агенти (грибки, бактерії, віруси) вже проникли в кров, в лімфовузлах вони фільтруються і знищуються. Такому ж процесу піддаються і будь-які патологічні клітини, включаючи ракові. Лімфатичні вузли розташовані по всьому організму. Вони знаходяться в області шиї, голови, пахвових западин і паху. Але найбільше їх кількість локалізується в грудній і черевної порожнини..

Циркулюючи по судинах, лімфа проходить через вузли і забирає з них лімфоцити – імунні клітини. Вона доставляє їх в різні органи, тим самим створюючи надійний захисний бар’єр.

Лімфаденіт і лімфаденопатія – в чому різниця?

Збільшення лімфатичних вузлів завжди є імунною відповіддю на що відбуваються в організмі патологічні процеси. Рідше подібне відхилення стає наслідком травми. У медичній термінології існує 2 терміна, що застосовуються при такій аномалії:

  • лімфаденіт – запалення лімфовузла або окремих груп таких, що супроводжується накопиченням гною в зоні ураження;
  • лімфаденопатія – негнійне запалення лімфатичних вузлів з їх збільшенням на 1-2 см.

Кожне з цих станів характеризується особливими симптомами. Так, лімфаденопатія відрізняється від лімфаденіту такими особливостями:

  • ущільненням лімфатичних вузлів;
  • відсутність болю;
  • збереженням здорового кольору шкіри без явного відчуття жару.

Для лімфаденіту характерні наступні особливості:

  • над ураженим вузлом шкіра червоніє, стає напруженою і гарячою;
  • пальпація викликає больові відчуття;
  • вузли стають рухливими, крихкотілими;
  • спостерігається гіпертермія.

Також лімфаденопатія, на відміну від лімфаденіту, як правило, не потребує специфічного лікування. Вона проходить самостійно після усунення основного захворювання.

Хвороби, що провокують збільшення лімфовузлів

Набряк лімфатичних вузлів може стати наслідком:

  • ГРВІ;
  • грипу;
  • онкопатологій різної локалізації;
  • наявності метастаз безпосередньо в лімфатичних вузлах;
  • будь-яких інфекційних процесів, що протікають в організмі;
  • захворювань аутоімунного характеру;
  • алергічних патологій;
  • лімфоми;
  • ЛОР-захворювань;
  • карієсу;
  • гепатитів;
  • туберкульозу;
  • інфекційного мононуклеозу;
  • сифілісу;
  • ВІЛ і/або СНІДу тощо

Зазвичай збільшення лімфовузлів відбувається в тій зоні, яка порушена патологічним процесом.

Що робити?

Збільшені лімфовузли не є небезпечною ознакою, якщо відхилення виникло при ГРВІ або інфекційному захворюванні. Вони набудуть колишні розміри, як тільки пацієнт одужає. Безпечна і ситуація, коли вузли запалюються при травмі: так вони не допускають приєднання інфекції.

В інших ситуаціях, якщо лімфовузли запалилися, уплотнились, стали хворобливими, необхідно звернутися до лікаря. І пам’ятайте, що заборонено:

  • гріти;
  • масажувати;
  • розчісувати або натискати;
  • використовувати мазі з зігріваючим компонентом.

Такі маніпуляції можуть підсилити приплив крові до ураженого лімфатичному вузла, що спровокує поширення інфекції по всьому організму.