Закапування крапель у ніс, очі, вушні раковини – поширена процедура, яка може бути показана як в лікувальних, так і профілактичних цілях. Незважаючи на простоту, закапування вимагає професійних навичок і дотримання певного алгоритму дій, особливо якщо мова йде про маленьку дитину або важко хворого, лежачого пацієнта.

Правила закапування крапель у ніс

Дана процедура показана при ринітах, запальних ураженнях слизових носових оболонок. Протипоказано використовувати краплі в наступних випадках:

• травматичні ушкодження носових слизових;
• кровотечі з носа.

Перед проведенням процедури необхідно підготувати все, що знадобиться для закапування, вимити руки, одягти стерильні рукавички, пояснити пацієнтові хід дій.

Далі потрібно буде посадити хворого, трохи закинувши його голову, і акуратно прочистити носові ходи за допомогою стерильних сухих ватних тампонів. Перед цим слід зафіксувати голову пацієнта, поклавши один палець на його лоб, а решта на область тімені та потилиці. Для очищення кожної ніздрі потрібно окремий ватний диск.

На наступному етапі потрібно обережно повернути голову хворого в сторону, зафіксувавши її в одному положенні великим пальцем, і трохи підняти кінчик носа. За допомогою піпетки, ввести в кожну ніздрю по 2-3 краплі лікарського засобу.

Під час процедури дуже важливо не вводити піпетку занадто глибоко та намагатися не торкатися нею до слизистих оболонок, щоб не травмувати їх. Після цього потрібно злегка притиснути носове крило до перегородки і трохи помасажувати. Масляні каплі рекомендується закапувати, уклавши хворого на спину і злегка закинувши його голову.

Догляд за очима і правила введення очних крапель

Очні краплі використовуються з діагностичними або ж терапевтичними цілями. Показаннями до процедури служать захворювання офтальмологічного характеру, запальні процеси, необхідність дослідження області очного дна.

У першу чергу рекомендується підготувати все необхідне для закапування, ретельно вимити руки, надати пацієнтові зручне положення (сидяче або ж лежаче). Далі слід набрати в піпетку необхідну кількість лікарського засобу, відкинути голову пацієнта назад і попросити його підняти погляд вгору.

На наступному етапі притиснути ватний тампон до шкіри і трохи потягнути вниз нижню повіку. Потім ввести краплі до області кон’юнктивальної складки (ближче до внутрішнього куточка зорового органу). Після цього слід попросити хворого зімкнути повіки та обережно чистою серветкою або ж ватним тампоном видалити краплі, що залишилися.

При офтальмологічних захворюваннях, що супроводжуються виділеннями з очей, перед закапуванням необхідно очистити зорові органи. Для цих цілей стерильні ватні тампони слід обробити в антисептичному розчині (наприклад, фурациліну), а потім з їх допомогою акуратно промити очі пацієнта, просуваючись у напрямку від зовнішнього куточка до внутрішнього.

Як правильно закапати вуха?

Закапування вух – терапевтична процедура, показана при ряді отоларінгологічних захворювань, наявності сірчаних пробок, процесах запального характеру. Протипоказано використовувати краплі при травматичних ушкодженнях області середнього вуха. Перед проведенням маніпуляції необхідно ретельно вимити руки, підігріти лікарський засіб до температури, що відповідає температурі тіла людини, і пояснити хворому, як буде проходити процедура.

Далі пацієнта потрібно укласти на бік хворим вухом догори. На наступному етапі слід взяти у праву руку стерильну піпетку, набрати в неї необхідне дозування медикаменту, а лівою рукою трохи відтягнути вушну раковину хворого назад і догори. Потім треба ввести по 2-3 краплі лікарського засобу в кожен слуховий прохід. На завершення процедури слід попросити хворого полежати на боці протягом 10-15 хвилин, щоб ліки не витекли з вушної раковини.

Закапування очей, вух і носа – прості медичні маніпуляції. Однак, якщо мова йде про малюка та людину з важкими захворюваннями, краще довірити цю задачу професіоналам, звернувшись до спеціалізованого центру «Медсестра».

Введення підшкірної ін’єкції – медична процедура, яка проводиться як у лікувальних, так і профілактичних цілях. Дана маніпуляція пропонує введення лікарського розчину під шкірні покриви пацієнта на глибину, що становить близько 15 мм. Такі уколи вважаються максимально ефективними та швидкодіючими, оскільки підшкірна клітковина добре постачається кров’ю. Терапевтичний ефект стає помітний вже через півгодини з моменту постановки уколу.

Куди ставити підшкірну ін’єкцію?

Для введення ін’єкційного розчину в підшкірну область найкраще підходять такі ділянки тіла:

• черевна стінка (бокова поверхня);
• зовнішня частина плеча;
• підлопаткова зона;
• передня бічна сторона стегна.

Ці зони покриті найбільш щільним шаром підшкірної клітковини, що дозволяє зробити процедуру максимально комфортною і безболісною.

Що необхідно підготувати для проведення процедури?

Перед постановкою підшкірної ін’єкції рекомендується завчасно підготувати всі необхідні для маніпуляції інструменти:

• шприц одноразовий (об’ємом від 2 мл до 5 мл);
• стерильні рукавички;
• захисну маску;
• антисептичний, дезінфікуючий розчин;
• стерильні ватні тампони;
• ампули з ліками, призначеним для ін’єкційного введення;
• ємність для зберігання використаних інструментів.

Фахівці для постановки підшкірних уколів рекомендують віддавати перевагу шприців із голкою близько 16 мм у довжину і не більше 0,5 мм у діаметрі.

Відео, як ставити підшкірні ін’єкції.

Як правильно зробити підшкірний укол?

Після підготовки необхідного інструментарію слід пояснити хворому, як буде проходити процедура, особливо якщо укол робиться в перший раз. Для того, щоб правильно та безпечно поставити людині підшкірну ін’єкцію, необхідно дотримуватися наступного алгоритму:

1. Ретельно вимити і продезінфікувати руки.
2. Одягти рукавички та захисну маску.
3. Допомогти пацієнту прийняти правильне положення тіла, зручне для постановки підшкірного уколу.
4. Розкрити упаковку зі шприцом, надіти на нього голку.
5. Використовуючи пінцет, обробити 2 ватних тампона в медичному спирті.
6. За допомогою спеціальної пилочки трохи підпиляти кінчик ампули та обережно відламати його, потягнувши на себе пальцями з затиснутим ватним диском (для того, щоб не травмувати випадково шкірні покриви).
7. Набрати в шприц необхідну дозу лікарського розчину.
8. Трохи натиснувши на поршень, випустити з шприца повітря, після чого покласти його в заздалегідь приготовлену стерильну ємність.
9. Опрацювати шкірні покриви хворого в місці постановки уколу антисептичним засобом і дочекатися повного його висихання.
10. Лівою рукою взяти шкіру пацієнта таким чином, щоб утворилася складка.
11. Повільно і плавно підвести голку під шкірні покриви на складкі під кутом 45 ° зрізом на 2/3 довжини самої голки або на глибину 15 мм.
12. Руку, яка утримує утворену зі шкіри складку, перенести на шприц і, обережно натискаючи на поршень, повільними, плавними рухами ввести ін’єкційний розчин.
13. Обережно витягнути голку.
14. Місце уколу затиснути ватним тампоном, обробленим у медичному спирті або ж антисептичному розчині.
15. Через кілька хвилин диск можна буде прибрати, переконавшись у тому, що людина відчуває себе добре та комфортно.

На завершення процедури потрібно буде акуратно зламати голку, зняти рукавички і викинути всі використані предмети (ватні тампони, розкриту ампулу, шприц, голку, рукавички).

Особливості введення масляних ін’єкційних розчинів

Масляні ін’єкційні розчини призначені виключно для підшкірного введення, оскільки при внутрішньовенному вони здатні закупорити судину, спровокувавши порушення харчування тканин, некроз. Крім того, що розноситься струмом крові масляні емболи можуть викликати закупорку судин легенів, задуху та навіть стати причиною смерті пацієнта.

Для кращого всмоктування лікарський засіб перед процедурою рекомендується нагріти до + 38 ° С. Важливо переконатися у тому, що голка не потрапила в область судини. Тому перед введенням лік потрібно трохи потягнути поршень на себе. Якщо в шприці з’явиться кров, голку потрібно витягти і повторити процедуру спочатку.

Ємність, у якій лежали предмети, необхідні для проведення процедури, слід ретельно промити теплою водою і продезінфікувати за допомогою антисептика, після чого вимити руки з милом і дезинфікуючим засобом.

Фахівці центру «Медсестра» поставлять підшкірну ін’єкцію в домашніх умовах швидко, безболісно та без найменших ризиків подальших ускладнень.

Професійний догляд за важко хворими, лежачими пацієнтами включає в себе цілий комплекс процедур, у число яких входить грамотне застосування зовнішніх медикаментозних препаратів і правильне харчування.

Використання зовнішніх лікарських засобів

Зовнішні лікарські препарати застосовуються у лікувальних або ж профілактичних цілях для обробки ранових, опікових, виразкових, ерозійних поверхонь, шкірних покривів і слизових оболонок. Використовуються ліки шляхом втирання, змащування, проведення інгаляцій або ж закапування крапель у носові ходи, очі, вуха пацієнта.

Змазування

Процедура переважно призначається хворим, які страждають на захворювання дерматологічного характеру. У першу чергу стерильний ватний тампон обробляється у лікарському засобі, після чого легкими рухами наноситься на шкірні покриви пацієнта. При наявності гнійних утворень шкіра змащується навколо вогнища ураження від периферичної до центральної частини.

Втирання

Процедура передбачає використання медикаментозних препаратів у формі розчинів або ж мазей. Для втирання найкраще підходить область живота, бокова поверхня грудної клітини, задня сторона стегна, згинаюча частина передпліччя. Шкірні покриви на цих ділянках тіла найбільш тонкі, що полегшує і прискорює процеси вбирання медикаменту.

Перед проведенням процедури шкірні покриви пацієнта в області передбачуваної обробки необхідно вимити, продезінфікувати за допомогою антисептика і ретельно просушити. Далі потрібну кількість лікарського засобу втирати в шкіру хворого до повного вбирання.

Для посилення терапевтичного ефекту від застосування мазі або розчину оброблювану ділянку слід обернути поліетиленовою плівкою, зафіксувати за допомогою пластиру або бинтової пов’язки та залишити на деякий час. Важливо відзначити, що втирання протипоказано проводити людям із дерматологічними запальними захворюваннями.

Як годувати лежачих хворих?

Годування – один із ключових аспектів догляду за лежачими пацієнтами. Правильне харчування сприяє прискореному одужанню, відновленню хворого. Важливо стежити за тим, щоб людина харчувалася регулярно, а його раціон був різноманітним і збалансованим. В іншому випадку виникають ризики утворення пролежнів, розвитку циститу, запорів, сечокам’яної хвороби та інших небажаних ускладнень.

Складаючи меню для хворого, варто звернути увагу на наступні рекомендації фахівців:

1. Включати в раціон продукти з підвищеним вмістом кальцію (це дозволить попередити виникнення остеопорозу): рибу, молочну та кисломолочну продукцію.
2. Забезпечити достатнє надходження в організм людини вітамінів і мінеральних речовин (макро- і мікроелементів) за допомогою зелені, свіжих овочів і фруктів, натуральних соків.
3. Включити до щоденного меню продукти, багаті рослинною клітковиною, необхідної для нормалізації стану та функціонування шлунково-кишкового тракту (капусту, кефір, чорнослив, курагу, рослинне масло).

Оскільки лежачі хворі часто скаржаться на поганий апетит, у їжу рекомендується додавати приправи і зелень. Важливо стежити і за температурним режимом поданих пацієнтові страв. Оптимальний показник температури для супів становить від + 60 ° до + 65 ° С, других страв – від + 55 ° до + 60 ° С, закусок – до + 14 ° С.

Харчування пацієнта має бути дробовим. Давати людині їжу рекомендується маленькими порціями від 4 до 6 разів протягом доби. Перед початком годування потрібно допомогти пацієнтові прийняти зручне сидяче положення і створити атмосферу, що сприяє підвищенню апетиту, прибравши з кімнати судна, мочеприйомники, медикаменти з різким ароматом.

Догляд за лежачими хворими вимагає часу та певних знань. Тому краще всього довірити цю задачу фахівцям, звернувшись за допомогою до центру «Медсестра».

Гігієнічний догляд за лежачими хворими – це найважливіший аспект лікування і профілактики супутніх ускладнень. При цьому важливо враховувати статеву приналежність пацієнта. Догляд за жінками має певні нюанси та особливості.

Правильна подача судна

Подача судна потрібно при позивах у пацієнтки до дефекації або ж сечовипускання. Для того щоб зробити цей процес максимально комфортним для хворої, необхідно дотримуватися наступний алгоритм дій:

1. Захистити пацієнтку від оточуючих за допомогою ширми.
2. Підкласти поліетилен або ж клейонку під тазову область.
3. Промити судно теплою водою, залишивши в ньому трохи рідини.
4. Підклавши ліву руку під поперековий відділ пацієнтки, допомогти їй підняти таз таким чином, щоб нижні кінцівки виявилися зігнутими в області колінного суглоба.
5. Використовуючи праву руку, посунути судно під сідничну область пацієнтки так, щоб його отвір розташувалося прямо під промежиною.
6. Прикрити нижню частину тіла пацієнтки пледом або простирадлом, залишивши її на деякий час на самоті.
7. Вилити вміст із судна в унітаз і ретельно промити його гарячою водою.
8. Зробити підмивання пацієнтки, обробити область промежини сухою тканиною і прибрати клейонку.

На завершення процедури судно рекомендується продезінфікувати за допомогою антисептичної розчину.

Підмивання

Підмивання – важлива гігієнічна процедура, яку рекомендується проводити регулярно після кожного сечовипускання або ж акту дефекації. Необхідно діяти обережно та делікатно. У першу чергу потрібно допомогти пацієнтці лягти на спину, трохи розставивши нижні кінцівки та зігнути їх у колінах. Потім простелити клейонку, поставити судно так, щоб воно розташовувалося під сідничної областю пацієнтки.

У праву руку взяти ємкість з водою або дезінфікуючим розчином, а в ліву – чисту серветку. Далі потрібно просто лити рідину на область статевих органів пацієнтки, обробляючи їх серветкою, рухаючись у напрямку зверху-вниз. На завершення процедури потрібно просушити шкіру, слизові оболонки, сідниці і промежину, використовуючи рушник або суху серветку, після чого прибрати клейонку та судно.

Правила догляду за ротовою порожниною

Грамотний, повноцінний догляд за ротовою порожниною людини включає в себе наступні процедури:

• чистку зубів – у ранковий час і перед відходом до сну;
• полоскання рота після кожного прийому їжі.

Пацієнтки з важкими патологіями, лежачі хворі потребують особливо ретельного та частого догляду за ротовою порожниною. Обумовлено це тим, що у таких людей в результаті порушення процесів обмінного характеру через слизові оболонки виділяються глюкоза, ртуть, азотисті сполуки. Таким чином зубний наліт у важко хворих людей утворюється значно швидше, а продукти порушення обмінних процесів сприяють поразці слизових рота, прискореного розвитку, розмноженню хвороботворних збудників (бактерій, патогенних бактерій).

Промивання ротової порожнини

Для гігієнічного промивання ротової порожнини у лежачих хворих можна використовувати один із розчинів: питної соди (бікарбонату натрію, 0,5%), фізіологічний (хлориду натрію, 0,9%), перманганату калію (1 до 10000) або перекису водню (0, 6%). Пацієнтці допомагають прийняти сидяче положення. При цьому важливо стежити за тим, щоб голова жінки була трохи нахилена. Це допоможе уникнути потрапляння рідини в область дихальних шляхів.

Далі за допомогою шпателя слід акуратно відтягнути куточок рота та повільно, використовуючи шприц, зробити промивання. У першу чергу обробляється переддень рота, а після – безпосередньо саму порожнину. Якщо у пацієнтки знімні протези, перед маніпуляцією їх потрібно зняти, ретельно промити, продезінфікувати та просушити. Доглядати за зубними протезами слід регулярно та систематично. В іншому випадку зростають ризики розвитку кандидозу, гінгівіту, появи поганого запаху.

При виникненні кандидозу перед відходом жінки до сну протези потрібно знімати, промивати і замочувати в натриєвом розчині. В інших випадках – зберігати їх у сухій, стерильній ємності. Не рекомендується залишати протези в судинах зі звичайною водою, оскільки це сприяє розмноженню грибків та інших хвороботворних збудників.

Зрошення ротової порожнини

Дана процедура проводиться в гігієнічних цілях або якщо хвора скаржиться на відчуття надмірної сухості в роті. Перед початком маніпуляцій необхідно ретельно вимити руки, підготувати потрібні предмети, надіти рукавички. Далі слід дотримуватися такої алгоритм дій:

1. Наповнити спеціальну ємність (кухоль Есмарха) теплим дезинфікуючим розчином, а потім закріпити її на рівні 1 м над головою пацієнтки.
2. Повернути голову хворої трохи в сторону (це не дасть захлинутися) і піднести спеціальний лоток до області підборіддя.
3. За допомогою шпателя обережно відтягнути кут рота, ввести кінчик шприца з розчином до ротової порожнини та промити її.
4. Відтягуючи по черзі ліву та праву щоку (за допомогою того ж шпателя промити простір, розташоване між ними).

На завершення процедури залишається лише прибрати предмети, які потрібні для її проведення та ретельно вимити руки.

Полоскання порожнини рота

Полоскання рекомендується проводити кожен раз після прийому їжі, використовуючи для цих цілей фізіологічний або содовий розчини. На завершення процедури необхідно обережно протерти язик пацієнта від нальоту. Для цього кінчик язика виймається з рота за допомогою лівої руки, обробляється тампоном із вати з антисептиком, затиснутим у правій руці. Після видалення нальоту мову рекомендується змастити гліцерином.

Протирання зубного ряду та рота

Для правильного виконання даної гігієнічної маніпуляції треба діяти наступним чином:

1. Одягти стерильні медичні рукавички та підготувати всі необхідні для протирання інструменти.
2. Обернути язик пацієнтки серветкою (тільки стерильною!) І дуже акуратно потягнути кінчик на себе, вийнявши з ротової порожнини.
3. Ватяний тампон обробити в засобі з дезинфікуючим ефектом, затиснути пінцетом.
4. Взяти пінцет із диском у праву долоню, акуратно очистити язик від утворився нальоту.
5. Відпустити язик.
6. Взяти свіжий тампон і очистити зубний ряд пацієнтки: спочатку з зовнішнього боку, а потім і з внутрішньої поверхні.

Після цього бажано прополоскати рот пацієнтці та помити руки.

Змазування ротової порожнини

Змазування ротової порожнини – одна з основних гігієнічних процедур, необхідних пацієнткам, які страждають патологіями слизових ротових оболонок, ясен, захворюваннями стоматологічного характеру. Для початку медикаментозний рідкий лікарський засіб у невеликій кількості переливається в стерильну ємність. Далі ватний тампон обробляється у розчині та затискається за допомогою пінцета.

На наступному етапі необхідно відрити рот пацієнтки та за допомогою шпателя притиснути ватний диск з ліками до пошкодженої ділянки ротової порожнини. Якщо місць пошкоджень присутні кілька, то для обробки кожного використовується новий ватний диск із лікарським розчином. Діяти слід максимально обережно, щоб не заподіяти людині біль і дискомфортних відчуттів.

Гігієнічний догляд за лежачими пацієнтками (підмивання, догляд за зубами та ротовою порожниною) – досить складний процес, що вимагає зусиль, часу і спеціальних навичок, якщо вони відсутні можна нанести шкоду хворій. Тому краще всього звертатися за допомогою до професіоналів, які працюють у медичному центрі «Медсестра».