Зорові органи вимагають грамотного та регулярного гігієнічного догляду, особливо якщо мова йде про важко хворих, лежачих пацієнтів. В іншому випадку підвищуються ризики розвитку захворювань офтальмологічного характеру. Догляд за очима включає в себе ряд обов’язкових процедур.

Ранковий туалет

Щоранку потрібно починати з гігієни зорових органів. Для цих цілей слід підготувати стерильний лоток із дезинфікуючим розчином, ватні тампони та ретельно вимити руки. Далі ватяні диски треба замочити в ємності з антисептичним засобом. За допомогою правої руки потрібно дістати тампон із лотка, віджати його та обережно обробити область повік і ряд вій хворого, рухаючись у напрямку від зовнішнього куточка ока до внутрішнього.

Використаний ватний диск викинути. Дану маніпуляцію необхідно здійснювати 4-5 разів (обробляючи кожне око по черзі), застосовуючи для цих цілей нові тампони з дезинфікуючим засобом. На завершення процедури куточки зорових органів хворого потрібно буде обережно просушити чистим і сухим ватним диском.

Промивання зорових органів

Дану процедуру рекомендується проводити не рідше 2-3 разів протягом тижня. Для початку в спеціальний стаканчик наливається лікувальний розчин, який потім ставиться на столі перед пацієнтом. Далі потрібно попросити людину, щоб нахилиласч вниз, опустивши повіки в ємність з ліками, притиснувши посудину до шкірних покривів, а потім підняла голову.

При цьому важливо стежити за тим, щоб під час проведення процедури дезінфікуючий розчин не витікав назовні, а потрапляв безпосередньо до області зорових органів хворого. Після цього потрібно, щоб пацієнт, продовжуючи притискати стаканчик до лиця, інтенсивно покліпав протягом 1-1,5 хвилин. При необхідності процедуру повторюють кілька разів поспіль.

Закладання мазі для очей за допомогою палички

Для проведення даної процедури потрібна стерильна скляна паличка і флакон із маззю. Необхідно надати пацієнту сидяче або напівсидяче положення, трохи закинувши його голову та попросивши підняти погляд до верху.

Паличкою набрати лікарський засіб так, щоб воно повністю покрило всю лопаточку. Злегка відтягнути нижню повіку пацієнта і покласти лопаточку таким чином, щоб мазь потрапляла на очне яблуко. Далі потрібно відпустити повіку та попросити людину прикрити очі. На завершення процедури обережно дістати лопаточку, рухаючись у напрямку скроневої області.

Закапування очей

Очні краплі використовуються у профілактичних цілях і для лікування офтальмологічних захворювань. Важливо застосовувати виключно препарати, призначені фахівцем. Проводиться процедура просто. Краплі набираються у піпетку, хворого просять закинути голову та подивитися вгору, після чого, трохи відтягнувши нижню повіку, вводять ліки до області кон’юнктивальної складки. Для кожного ока потрібно по 2-3 краплі медикаменту.

Закладання мазі для очей із тюбика

Для проведення даної маніпуляції потрібно посадити пацієнта, піднявши його голову та попросити підняти погляд вгору. За допомогою великого пальця лівої руки трохи відтягнути нижню повіку. Правою рукою піднести тюбик з ліками до внутрішнього куточка ока та переміщати його вздовж всього століття, вийшовши за зовнішню спайку.

Акуратними рухами видавити мазь з тюбика на область кон’юнктиви нижньої повіки на кордоні з очним яблуком. Після цього необхідно просто відпустити нижню повіку хворого та прибрати флакон із ліками.

Гігієна зорових органів – відповідальне завдання, оскільки очі можна легко травмувати. Довірте догляд за зоровим апаратом близької людини кваліфікованим фахівцям, звернувшись до співробітників центру «Медсестра».

Сім’ї, в яких проживають лежачі хворі, часто зіштовхуються з такою проблемою, як годування пацієнта. Якщо людина не може прийняти сидяче або напівсидяче положення, годувати його потрібно в ліжку. При цьому необхідно пам’ятати про те, що голова хворого в цей час не повинна бути закинутою, оскільки це може привести до ряду неприємних наслідків, аж до нападу задухи.

Годування лежачого хворого

Для годування лежачих пацієнтів використовується спеціальна гомогенна їжа і маленька ложечка. Під час годування потрібно буде трохи підняти голову людини лівою рукою, підтримуючи її під потилицею. Правою ж хворому подавати ложечку з їжею.

Як поїти лежачих пацієнтів?

Поїти лежачих хворих можна з ложечки, дитячої пляшечки з соскою або ж спеціального поїльника. Також рекомендується використовувати пластмасові трубочки, що дозволяють пацієнтові пити рідину з будь-якої ємності, не змінюючи при цьому положення тіла.

Давати воду та іншу рідину лежачому хворому слід повільно, невеликими порціями, роблячи тимчасові паузи між ковтками. Особливо важливо дотримуватися цього правила, якщо мова йде про ослаблених пацієнтів із порушеннями координації рухів, людей з розладами дихальної функції. Поїти таких хворих потрібно дрібненькими порціями, але досить часто, щоб забезпечити організм необхідною кількістю рідини.

Правила годування людей з порушенням ковтальної функції

Людина, яка зазнає труднощі з ковтанням їжі, під час годування може вдавитися. Для того, щоб цього не сталося, необхідно дотримуватися таких правил:

1. Стежити за тим, щоб хворий повільно та ретельно пережовував їжу.
2. Не залишати людину одну під час годування.
3. Підтримувати голову пацієнта в піднесеному становищі як під час прийомі їжі, так і протягом півгодини після завершення трапези.
4. Стежити за тим, щоб в ході годування голова хворого не нахилялася вниз.

Важливо, щоб людина повністю сконцентрувався на процесі прийому їжі. Для цього на час годування рекомендується усунути всі відволікаючі фактори (вимкнути музику, телевізор, припинити будь-які розмови).

Годування пацієнтів у сидячому положенні

Якщо людина не може піднятися з ліжка, але здатна прийняти сидяче положення, процес годування у значній мірі полегшується. Перед трапезою потрібно допомогти хворому зайняти зручну позу, підклавши під його спину подушки. На груди пацієнта надіти фартух або ж серветку.

Їжа подається на підносі в зручному та звичному для хворого посуді. При необхідності їжа попередньо подрібнюється (наприклад, овочі, м’ясні та рибні страви можна заздалегідь порізати невеликими шматочками). Піднос затьмарюється спеціальною протиковзкою серветкою, що запобігає ковзанню посуду.

Добре, якщо людина може приймати їжу самостійно з таці або беручи посуд з приліжкового столика. Однак у запобіжні заходи не рекомендується залишати хворого під час годування на самоті, навіть якщо він не має проблем із ковтальної функцією і не потребує сторонньої допомоги при прийомі їжі.

Годування лежачих хворих – складне та відповідальне завдання. Тому краще довірити цей процес професіоналам, що працюють у медичному центрі «Медсестра».

Догляд за лежачими хворими передбачає регулярне, систематичне проведення гігієнічних процедур. При цьому необхідно дотримуватися певних правил, щоб не заподіяти людині шкоди, не викликати неприємних, дискомфортних відчуттів.

Догляд за волоссям

Важливо стежити, щоб волосся хворого було чистими. В іншому випадку високі ризики появлення лупи, розвитку дерматологічних захворювань, появи свербежу. Мити голову лежачим хворим рекомендується прямо в ліжку, не рідше 1-2 разів на протязі тижня. Для цих цілей відмінно підійде туалетне мило або ж шампунь, відповідного типу волосся пацієнта.

Перед процедурою слід наповнити ємність чистої, теплою водою і поставити його біля ліжка. Далі пацієнту потрібно просто відкидати голову назад таким чином, щоб вона виявлялася над ємністю з водою. Волосся хворого слід намочити, намилити шампунем, помасажувати шкіру голови, змити, витерти сухим рушником і обережно розчесати. На завершення процедури рекомендується обернути голову пацієнта махровим рушником або ж теплою хусткою.

Що стосується розчісування волосся, то цю процедуру необхідно робити кожен день, використовуючи гребінь з густими зубами. Якщо попередньо обробити гребінець в оцтовому розчині, можна ефективно очистити пасма відскуплення пилу, лупи, різного роду забруднень. Після завершення процедури гребінь необхідно промити гарячою водою з милом і обробити дезінфікуючим засобом (спирт, содовий або оцтовий розчин).

Догляд за слуховими органами

Для того, щоб у вухах пацієнта не утворювалися сірчані пробки, їх необхідно прочищати як мінімум 2-3 рази протягом тижня. Якщо хворий скаржиться на погіршення слухової функції, потрібно промивання слухового проходу, що сприяє видаленню сірчаних пробок. Для проведення даної процедури буде потрібно спеціальний шприц Жане, який можна придбати в аптечних мережах, ємність для рідини, ватяні диски і краплі з вмістом гліцерину.

Набравши рідину в шприц, необхідно надати людині таке положення, щоб добре було видно його вушні раковини. Дати пацієнту в руки ємність для рідини, попросивши підняти її на рівень слухового проходу. В праву руку взяти шприц, лівої відтягнути вушну раковину хворого (одночасно назад і догори). Потім необхідно обережно ввести шприц в область слухового проходу і, натискаючи на поршень, повільно влити в нього рідину. Після закінчення процедури необхідно просушити слухові органи хворого.

У тому випадку, якщо промивання не дало належного результату, для усунення сірчаних пробок використовуються краплі, приготовлені з суміші соди з гліцерином. Закопування вух здійснюється наступним чином:

1. У стерильну піпетку береться необхідна доза лікарського засобу.
2. Голова пацієнта трохи нахиляється в сторону.
3. Вушна раковина злегка відтягується одночасно догори і назад.
4. За допомогою затиснутої в правій руці піпетки краплі вводяться у слуховий прохід хворого.
5. Пацієнт тримає голову нахиленою вниз протягом 10-15 хвилин, щоб ліки не витекли з вушної раковини.
6. Слухові органи протираються насухо чистим ватним диском.

Перед процедурою краплі трохи підігріваються. Закапування рекомендується проводити 2-3 рази на добу протягом декількох днів. Для обробки кожного вуха потрібно близько 7-8 крапель лікарського засобу. Отоларингологи відзначають, що при початку лікування гліцериновими краплями слухова функція може дещо погіршитися, про що слід завчасно сповістити пацієнта.

Гігієнічний догляд за носом

Догляд за носом у лежачих хворих передбачає очищення носових ходів (з метою видалення утворюються сухі кірочки) і введення крапель. Для очищення ніздрів буде потрібно спеціальний носовий зонд. На цей інструмент слід намотати стерильну вату, попередньо оброблену в вазеліновій олії або гліцерині.

Далі зонд акуратно вводиться почергово в кожну ніздрю хворого та легкими обертальними рухами видаляє скориночки та різні забруднення. Під час процедури потрібно діяти обережно та делікатно. Забороняється вводити зонд глибоко в носовій прохід або чинити сильний тиск, оскільки це може травмувати слизові оболонки, спровокувати кровотечу.

Краплі для носа використовуються як у терапевтичних, так і профілактичних цілях. Лежачі хворі часто скаржаться на вазомоторний риніт, спровокований пересушуванням слизових носових оболонок. У даному випадку вирішити проблему допоможуть спеціальні зволожуючі краплі.

Для проведення процедури необхідно посадити пацієнта і трохи повернути його голову в сторону. Далі краплі за допомогою піпетки або ж прямо з флакона вводяться у належному дозуванні в одну ніздрю. Крило носа притискається до перегородки і злегка масажується. Після закінчення декількох хвилин проводяться аналогічні маніпуляції з другим носовим ходом.

Основні правила застосування медикаментозних засобів

Лікарські препарати хворому повинен призначати тільки лікар, який визначить оптимальне дозування, схему прийому та тривалість терапевтичного курсу. Якщо лікування проводиться у домашніх умовах, необхідно дотримуватися певних правил, що стосуються застосування медикаментозних препаратів:

1. Давати препарати пацієнту вчасно.
2. Робити в історії хвороби позначки, що стосуються назви препарату, дозування, способу та часу його введення.
3. Дотримуватися певних тимчасових інтервалів між прийомами медикаментів, якщо того вимагає інструкція. Це допоможе підтримувати оптимальний рівень діючих речовин в організмі.
4. Препарати, які слід вживати до прийому їжі, давати пацієнтові за 10-15 хвилин до трапези.
5. Лікарські засоби, що приймаються під час їжі, давати хворому безпосередньо під час прийому їжі.
6. Медикаменти, які потрібно вживати після їжі, пропонувати людині після закінчення 15 хвилин після завершення трапези.
7. Препарати, що застосовуються на голодний шлунок, давати пацієнтові в ранкові години: за 15-20 хвилин до сніданку.
8. Медикаментозні засоби снодійного дії слід приймати за півгодини до відходу до сну.
9. Не замінювати самовільно прописані лікарем препарати можливими аналогами.
10. При випадковому перевищенні рекомендованого дозування або порушення частоти прийому ліків негайно повідомити про це лікаря.

Важливо, щоб препарати, такі як Валідол, Нітрогліцерин і ін., які можуть знадобитися пацієнту в будь-який момент, завжди знаходилися в зоні вільного доступу. Якщо мова йде про лежачого хворого, потрібно розташувати ліки на тумбочці таким чином, щоб людина могла самостійно до них дотягнутися, без зайвих зусиль.

Рідкі лікарські засоби (настойки, розчини, мікстури, відвари, суспензії) дозуються за допомогою звичайної столової ложки, обсяг якої становить 15 мл. Краплі, спиртові настоянки дозують, використовуючи стерильну піпетку. Препарати, що випускаються у таблетованій формі, приймаються переважно цілком без попереднього подрібнення. Але слід враховувати, що є таблетки, призначені для розсмоктування. Їх не ковтають, а кладуть під язик.

Призначаючи людині будь-який медикаментозний препарат, медичний фахівець обов’язково повинен надати йому повну інформацію про властивості та особливості даного лікарського засобу, розповісти про те, як приймати медикамент, у якому дозуванні та чим запивати.

Нерідко зустрічаються ситуації, коли в силу певних причин хворі припиняють приймати прописані препарати, що негативно позначається на їх фізичному стані. В даному випадку завдання фахівця полягає в тому, щоб делікатно переконати пацієнта завершити терапевтичний курс.

Часто причина відмови від медикаментозного лікування носить психологічний характер. Пацієнт не хоче приймати ліки, оскільки вони на підсвідомому рівні нагадують йому про важке захворювання. У таких ситуаціях медичний персонал повинен проявити особливу тактовність, м’яко пояснивши хворому, наскільки важливо регулярно приймати медикаменти і дотримуватися лікарських призначень.

Співробітники центру «Медсестра» пропонують свою допомогу в наданні таких послуг, як гігієнічний догляд за лежачими хворими та контроль за правильним, своєчасним прийомом медикаментозних препаратів.

Шкірні покриви виконують безліч важливих функцій. Вони захищають, нормалізують показники температури тіла, відповідають за процеси потовиділення. Разом з потом із організму людини виводяться калій, натрій, сечовина, надлишкова рідина. Однак при випаровуванні поту утворюються речовини, руйнівно впливають на шкірні покриви і ведуть до утворення пролежнів. З цієї причини важливо стежити за гігієною, чистотою і сухістю шкіри.

Пацієнтам, які страждають лихоманкою, лежачим хворим, необхідно регулярно міняти натільну та постільну білизну, обробляти шкірні покриви за допомогою дезінфікуючих серветок або розчинів, антисептиків, сухих рушників. Особливу увагу слід приділяти паховій зоні, області пахових западин. При нерухомості пацієнтів слід підмивати після кожної дефекації або ж сечовипускання з метою попередження розвитку процесів запального характеру.

Що таке пролежні?

Під пролежнями, або декубітальною гангреною (лат. Decubitus), мається на увазі некротичне ураження (відмирання) м’яких тканинних структур, а саме шкірних покривів із залученням до патологічного процесу підшкірної клітковини, стінок кровоносних судин або порожнистих органів.

Причина утворення пролежнів полягає у процесах ішемічного характеру, зумовлених тривалим тиском на м’які тканини. У більшості випадків пролежні утворюються в області ліктів, лопаток, поперекового відділу та п’ят.

Характерні симптоми

Першими ознаками, що свідчать про утворення пролежнів, є почервоніння, гіперемія і болючість певних ділянок шкіри. У міру прогресування патологічного процесу порушується кровообіг, злущується поверхневий епідермальний шар, формуються бульбашки, заповнені рідким вмістом. В особливо складних, запущених клінічних випадках уражаються окістя, зв’язки, сухожилля, м’язові тканини структури.

На шкірі пацієнта утворюються глибокі виразкові та ерозивні ураження, іноді оголюють кістку. Людина відчуває сильні болі. Однак основна небезпека пролежнів полягає в тому, що через пошкоджені шкірні покриви з легкістю проникають різні хвороботворні збудники. В результаті життєдіяльності патогенів розвиваються процеси інфекційного, запального характеру, нагноєннями та зараженням крові. Відсутність своєчасно вжитих заходів може стати причиною загибелі хворого.

Лікування пролежнів

При утворенні пролежнів уражені ділянки шкіри рекомендується регулярно обробляти камфорним розчином, не рідше 2 разів протягом доби. Хороший терапевтичний ефект дає опромінення кварцовою лампою. Перед відходом до сну уражені ділянки на тілі слід обробити розчином калію перманганату та накласти пов’язку з загоюючим засобом (лінімент синтоміцину, маззю Вишневського).

Профілактичні заходи

Для того, щоб попередити утворення пролежнів у лежачих хворих, варто чітко виконувати рекомендації фахівців:

1. Змінювати положення пацієнта не рідше, ніж 1 раз на протязі 1,5-2 годин.
2. Використовувати спеціальні підкладні кола, що зменшують ступінь тиску на шкіру.
3. Регулярно обробляти шкірні покриви хворого дезінфікуючими, антисептичними розчинами.
4. Проводити своєчасні гігієнічні процедури, вмиваючи та підмиваючи пацієнта.
5. Використовувати судна та мочеприйомники, що дозволяють уникнути попадання і агресивного впливу сечі на шкірні покриви людини.

Лікування і профілактика пролежнів – завдання, що вимагає часу, систематичності та певних навичок. Тому краще довірити догляд за хворою людиною професіоналам, звернувшись до досвідчених співробітників центру «Медсестра».